Карпатське село, весілля… Старосту під час віншування притиснуло…

Карпатське село, весілля…
Старосту під час віншування притиснуло перднути. Але ж то яка ганьба,.. на всі гуцули! От він і думає: попрошу в газди обріза; після того, як скажу потужний тост – вистрелю з обріза і під звук стрілянини си пердну, чутно не буде…
Так і зробив. Газда дав йому зарядженого обріза. Але у момент вистрілу обріз заклинило і він не вистрілив. Зато староста перднув так, що з ялинки шишки позлітали…
Від такої ганьби староста подався у гори. Викопав си там криївку і жив, як біблейний праведник: їв корінці, ягоди, горішки розмаїті. Кинув курити. Щодня бігав по горах, аби можна було, коли притисне, втікнути від ведмедя. Купався у гірській річці, аби не хорувати та й мати на старості літ ще трохи здоровля…
Так пройшло пару десятків літ…
І от одного дня щось на того старосту таке найшло, що його фист потягнуло межи люди…
От спустився він у рідне село і бачить маленького хлопчика, який грається в порохах край дороги…
Питається в нього той чоловік:
– Хлопчику! А що в селі чувати?
Хлопчик:
– Після того, як двайціть літ тому їден староста пернув-си на весілю – більше нічого цікавого не було!..

Оповів: Любомир Коваль

Comments

comments