Про дорогого панка і гуцула

Панок у костюмі Brioni, взутті Gucci, сонцезахисних окулярах RayBan та YSL-краватці висунув голову з вікна джипа і питає гуцула:
– Якщо я скажу, скільки корів і телят у вашому стаді, то дасьте мені теля?
Гуцул зиркнув на панка, що той певно є шишкою, повернув лице на своє стадо, яке мирно паслося, і каже:
– Най буде! Тогди беріт!
Багач паркується. Свій ноутбук Dell з’єднує з мобільним RAZR V3 Cingular, заходить на сторінку НАСА, там запускає супутниковий GPS, отримує точні координати свого місцезнаходження, перекидає їх на інший супутник NASA, той сканує територію і відтворює у фотці з надвисокою роздільною здатністю. Панок відкриває фото в Adobe Photoshop, експортує її для обробку зображення у спеціалізований заклад в Гамбурзі… Через кілька секунд отримує електронного листа на свій Palm Pilot з описом обробленої фотки. Отримує доступ до бази даних MS-SQL через електронну таблицю Excel, пов’язану з ODBC, електронною поштою на своєму Blackberry, і через кілька хвилин має інформацію. Видруковує повнокольоровий звіт на 150 сторінок своїм міні HP LaserJet із принтером, і каже гуцулові:
– У вас є 1586 корів та телят.
– Правильно! Берітси телєтко, яке вам сподобалоси.
Гуцул, розважаючись, спостерігає, як панок вибирає серед тварин і запихає до багажник свого джипа. Тоді каже:
– Якщо я вповім, де пан робе, ци звернете ме телєтко?
Панок подумав “звідки таке зачухане може знати, хто я” і каже:
– Чому б і ні?
– Ви депутат з Верховної Ради! – Випалив гуцул.
– Так – каже панок здивовано, – як ви про це здогадалися?
– Дуже просто, – відповів гуцул. – Ви опинилиси туй, хоть ніхто вас сюда не кликов, хочете плату за відповідь, яку я знов наперед і ніколи би в вас не питовси. Ваша машьина стоїт задом до стада, тому порахувати ви не можете. Знациси ви скористалиси комп’ютером через супутник. Оскільки у нас своїх супутників не є, то ви скористали з іноземного. Тому теперво на моїх очах ніби-то заради мене викинули до віходку кілька сотень тисіч дулярів. Аби показати мені, жи ви розумніший, ніж я… Гуцул віддиховси. – А ще ти, нендзо, ніц не знаєш, як жиют прості люде, І ніц не знаєш про корів. Бо то стадо овец. Зараз випусти з багажника мого пса і бігом звідси, поки я тебе не догнов.



Оповів: Victor Mishalow

Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини