Подвиг Івана Сусаніна заперечили польські та українські історики

2 квітня 1613 року російський селянин Іван Сусанін завів загін польських вояків у непрохідне лісове болото. За легендою, він загинув від рук поляків, але врятував царя.

© WIKI

Про це пише Gazeta.ua

1613 року в Московському царстві почалася боротьба за трон. Польська влада хотіли поставити свого наставника, але влада мала перейти Михайлу Романову. Його і матір польський загін в лютому 1613 роки шукав по костромському краю, аби знищити. Згідно з однією легендою, майбутній цар дізнався, що поляки вже наближаються, і втік в село Домніна (приблизно 75 км від Костроми). Литовсько-польський загін вирушив до села, щоб не дати Романову зійти на російський престол. По дорозі в Домніну полякам зустрівся староста Іван Сусанін. Вони змусили його вказати дорогу, але той повів загін в інший бік. Коли поляки зрозуміли, що Сусанін їх веде в інший бік по болоту, то “порубали на дрібні шматки”. Цар за цей час знайшов укриття в Іпатіївському монастирі. Історія про подвиг Івана Сусаніна час від часу обростала новими подробицями. Збереглася інформація, що після сходження на престол Михайло Федорович звелів перенести тіло Сусаніна в Іпатіївський монастир. Цар звільнив нащадків Сусаніна від податей і військової повинності.

У польських істориків з цього приводу є своя думка. В березні-квітні 1613 року шляхтичів в Костромі бути не могло. Адже Михайло Романов перебував у статусі вже обраного царя, тому не було сенсу його вбивати з метою знову звести на трон польського претендента. Ісупівське болото теж не можна назвати непрохідним, в найширшому місці воно досягало всього 5 км. Ворог не міг заблукати у тій місцевості, бо звідусіль було видно купол церкви в селі Домніна. Український історик Микола Костомаров висунув припущення: “В історії Сусаніна достовірно тільки те, що цей селянин був однією з незліченних жертв, що загинули від розбійників, які блукали по Росії в Смутні часи. Чи дійсно він загинув за те, що не хотів сказати, де знаходиться новообраний цар Михайло Федорович, – залишається під сумнівом”. Також вважав, що Сусанін є результатом “народної трансформації” іншої, документально підтвердженої історії – героїчної смерті українця Микити Галагана. Учасник Корсунської битви 1648 року добровільно потрапив в полон, де під тортурами видав полякам дезінформацію про кількість і розташування військ Хмельницького.

Comments

comments