Про нервову жінку

Приходить вже старший чоловік до лікаря.
– Пане дохтор, поможіт! Моя жінка зробилася нервова, як востатна сука…
– Тааак! Думаю їй бракує ласки, уваги, романтики, а можливо і сексу!
– Яка ласка-романтика,.. та який там ше до дідька секс із власною жінкою. Я цілий день гарую в полі на тракторі Бєларусь – такий, що ніц-но дир-дир-дир… йду ввечері додому – ледве ноги волочу – вже нічого не хочу…
– От і займіться цим з нею в полі серед дня – поки є ще сили, просто на тракторі; заодно і романтика – на тракторі дир-дир-дир буде дуже романтично…
– Та, бігме, я навіть не маю коли, жеби ї покликати.
– Рушницю вдома маєте?
– Ая! Шо ж то за бойко та й без рушниці?!.
– А ви стрільніть у повітря з рушниці, коли будете в полі, от вона і прибіжить; і знову ж таки – романтично буде…
Приходить чоловік до лікаря десь через три місяці.
– Біда, пане дохтор!
– Що сталося?
– Перші два місяці всьо було так файно. Я їхав зранї в поле, через дві години стрілєв з фузеї,.. жінка прибігала, висолопивши язика… Потім до вечора сьпівала щодня,.. ходила задоволена і чемна…
– О, а видите, як я Вам добре нарадив?!.
– Та яке там, добре! За якийсь час в мене скінчилися набої, в-акурат, почався мисливський сезон – пішли по-лісах стрільби і жінка десь щезла…

Оповів: Любомир Коваль

Comments

comments