Сів мисливець коло свого пса, гладить його і захоплено бурмоче собі під ніс…

Сів мисливець коло свого пса, гладить його і захоплено бурмоче собі під ніс:
— Але ж у мене мудрий пес! Зловив двох зайців, приніс їх. А як дорогу добре додому знає! Ех! Ще би він умів говорити!
— Стережись! — каже пес. — Зараз на тебе гепнеться велика суха гілляка з дерева!
Мисливець втратив дар мови, вирячив очі і завмер. Тут тріщить гілка на дереві, падає і боляче лупить його по макітрі.
“І що з того, що я вмію говорити?” — подумав пес.

Comments

comments