Якось зустрів товариша з дитинства…

Якось зустрів товариша з дитинства.
Колись він над мною сміявся через те, що я вірив у Святого Миколая і чекав на подарунки від нього…
Але нормально поговорити не вдалося. Через те, що насипало багато снігу, він не встигав на роботу…
Підібгавши поли ряси, він поспішав до церкви вчити людей вірити в чудо Господнє…

Оповів: Любомир Коваль


Ранок, вокзал, чоловік з виваленим якиком на підборіддя підбігає на автобусний вокзал на зупинку…

Ранок, вокзал, чоловік з виваленим язиком на підборідді підбігає на автобусний вокзал на зупинку…
Не бачить свого автобуса, питає в людей, ті ніц не знають, дядько швидко біжить до диспетчера. Захекано питає:
– Повічте ми, а де автобус на Ужгород?
– Уже пушов, – відповідає диспетчерка.
– Но фрас би го взяв! А куди?!

Оповіла: Леся Яворська


В автобусі їде літня жінка з 5-річним онуком. Хлопчик усю дорогу безперестанку балакає…

В автобусі їде літня жінка з 5-річним онуком. Хлопчик усю дорогу безперестанку балакає.
І, як в такому юному віці буває, у дитини – мільйон запитань. Затих на хвильку, а тоді звертається до бабусі:
– Бабусю, а скільки тобі років?
Жінка не хоче відповідати.
– Бабусю, ну скажи першу цифру, – наполягає онук.
– П’ять.
– А другу?
– Чотири.
– А третю?


Дземброня, Карпати, глухе село. Син до тата: -Тату, а як то сі стало, шо ні ви не працюєте, ні мама…

Дземброня, Карпати, глухе село. Син до тата:
– Тату, а як то сі стало, шо ні ви не працюєте, ні мама, а в нас є штири корови, дві хати, отара овець?..
– Сину, ти вже великий, до одинадцятої кляси ходиш, то можу сказати.
– Кажіт, тату!…
– Ну та во видиш тому дорогу на гору? Та то я там виходив, пинєв москалів, два топірці мені в поміч, та шо в москаля було, то стало моє – бо шо вони нашими горами ходят, гриби наші збирают, як вони їх курча не садили?..
– Та так, тату… Ну. То, може, і я собі спробую?
– Та Боже помагай, сину, ти вже великий, вже всьо розумієш – ади бери топірці та й іди.
Син повертається змучений ввечері:
– Тату! Та дивітьси – нині стоєв на дорозі, зарубав двадцять сім москалів, а грошей лиш тридцять п’ять гривень сорок копійок!
Тато, підкоривши люльку, задумливо:
– Отак от, синку, копієчка до копієчки….


Дід в автобусі звертається до молодого пасажира: – Синку, та як же тобі не соромно…

Дід в автобусі звертається до молодого пасажира:
– Синку, та як же тобі не соромно, та чи ти не бачиш, що бабуся стоїть, а ти сидиш! Ану поступися місцем!
– Ай, вуйка, не турбуйтесь, та це моя теща!
– Синку, так віддай же їй мішок з картоплею, не тримай його на колінах! Тобі ж незручно!


Нереально важка загадка для дорослих: Куди їде автобус? (загадка)

Телеканал National Geographic показав в шоу Brain Games завдання.

Згідно з дослідженнями, 80 відсотків дітей миттєво відповідають на питання на рівні інтуїції. У дорослих із завданням все складніше. Отже, потрібно відповісти, куди їде автобус:

Відповідь дивіться ТУТ


Вечір. На одну із львівських зупинок під’їжджає автобус…

Вечір. На одну із львівських зупинок під’їжджає автобус. Дуже культурний та інтелігентний чоловік пропускає всіх поперед себе. Сам заходить останнім. І раптом йому дверима придавлює ногу, а автобус починає рухатися.
– Стій, холера твоя ясна! Зупинися, бо тя шляк трафить! Та йой, та би тя мати на кропиву висцяла! Стій, кажу! Та стій, бо тя курва заллє !
Водій гальмує, відкриває двері. Чоловік заходить у салон, поправляє краватку, припіднімає капелюха і смиренним голосом каже :
– Слава Ісусу Христу, добродії ! Покірно прошу мене пробачити. Сильно ся перестрашив.

Оповіла Леся Яворська


В одеському автобусі їде жінка і розмовляє по телефону…

В одеському автобусі їде жінка і розмовляє по телефону:
– … І ти уявляєш, Софочко, заходжу я в нашу спальню, а він з сусідкою Надькою там перекидається на нашому ліжку, ну я навшпиньки прокралася на кухню, взяла…. Ой, Софочко, моя зупинка, я в шостій з роботи вертатимуся і дорозкажу.
Шоста вечора. Та ж жінка сідає в автобус, а в автобусі все ті ж пасажири сидять, тут заскакує якийсь захеканий хлопець, ледве переводить дух:
– Я не спізнився?
Дивиться на жінку і каже:
– Чого витріщилась? Дзвони Софочці!


Їде автобус зі Львова на Левандівку. Сидить хлоп, так дивит-сі на людей і розмірковує…

Їде автобус зі Львова на Левандівку. Сидить хлоп, так дивит-сі на людей і розмірковує:
І xто-то до нас такий гарний з квітами, та з шампаном їде?… Хахоль певно. До якихось гарних кобіт їде, певно. А xто в нас там гарний?… В нас на Левандівці лише дві гарні кобіти, то моя Зоня і… пані Гандзя. Та-а-ак… До пані Гандзі, то я зараз їду… Значить він їде до моєї Зоні… Хе-xе… А моя Зоня має двох кавалєрів: Гєника з Кульпарківської і Юзика з Високого Замку… Геньо зараз в лікарні там і скоро не вийде… Значить то є,Юзик…
– Пане Юзю, передайте будь ласка гроші водію на білєт.
– Ой… А звідки ви знаєте моє ім’є?
– Йой, пане Юзю… Та шось-то я сі вчив в тій школі!