Служба в церкві. Заходить п’яний і трісь панотця по морді зі словами…

Служба в церкві. Заходить п’яний і трісь панотця по морді зі словами:
— Б’ють по щоці, підстав другу. Підставляй!
Панотець хуком справа відважує п’яному ляща й каже:
— Якою мірою міряєш, такою й тобі буде відміряне.
Народ їх оточив і з інтересом спостерігає.
Забігає поліцейський: — Що відбувається?
А натовп йому: — Не заважай, Євангеліє тлумачать.


Про бійку у Львові

Львів. Вечір. Останній трамвай. Два хлопці і п’яниця добряче б’ють одного хлопа. Всіх в поліцію, допитують.
Хлоп:
– Єду я, нікаво нє трогаю, а оні началі мєня біть.
Один з хлопців розповідає свою версію:
– Заходимо в трамвай, бачимо цього, щось белькоче по-своєму, і встав спочатку мені, потім приятелю на ногу – геть знахабнів. Ну ми вирішили почекати, якщо не злізе – битимемо. Час йде, нічого не міняється. Ось і почали ми його бити.
До п’яниці:
– А ти навіщо його бив?
– Бачу хлопці, то на годинник, то на нього дивляться, то на годинник, то на нього – потім почали бити. То я подумав, що то по всій країні так!


Верховина. Радянські часи. В центр міста привезли бочку квасу…

Верховина. Радянські часи. В центр міста привезли бочку квасу. Продавець відчіпає її, готується торгувати. Підходить старий гуцул:
– Скільки коштує вся бочка?
– Ну рахуй: двісті літрів, по тридцять копійок кружка. Сто двадцять рублів.
– Ось тобі гроші, йди погуляй. Увечері прийдеш за порожньою бочкою.
– Добре! Продавець йде. Дід розгортає плакат “Квас безкоштовно”.

Народ спочатку здивувався. Потім стали підходити. Потім черга утворилася. Потім довга черга. Потім натовп. Мат, крики. Хто без черги лізе, комусь не дісталося.

Бійка почалася. Різанина. Міліція приїхала. Натовп розігнали. Забіяк – в кутузку. Діда туди ж. Починають його пресувати:
– З якою метою спровокував бійку?
– В думках не мав!
– Незаконною торгівлею займався?
– Безкоштовно людей квасом пригощав. Є свідки.

– Значить квас крадений!

– На свої кровні купив. Маю право
– Може ти псих?
– Нормальний. У мене і довідка є.
– Гаразд, діду. ми тебе відпустимо. Тільки скажи, навіщо ти це зробив? Навіщо свої гроші витрачав? У чому фішка?
– Гаразд, так і бути, скажу. Людина я вже не молода. До комунізму точно не доживу. А так хотілося подивитися, як воно буде … При комунізмі …