Зустрів молодий гуцул на полонині Марічку, на яку вже давно задивлявся…

Зустрів молодий гуцул на полонині Марічку, на яку вже давно задивлявся:
— Марічко! А шо ти робиш нинька ввечері? Я зможу тебе увидіти?..
— Нє, ну ви сі тіко подивіт на нього! Яке воно боязке і сором’язливе! Знов то всьо маю я робити! А нашо аж до вечора чекати?!

Оповів Любомир Коваль


Високо в горах святкують день народження старенького гуцула…

Високо в горах святкують день народження старенького гуцула… Прийшла родина, сусіди – словом ціла купа гостей в хаті зібралася.
Всі його поздоровляють..
– Здоровля Вам і довгих років щасливого життя! Аби-сте, вуйку, жили до ста літ!
– О! Так мені нинька, акурат, сто літ!
– Направду? Кгм, ну тоді хорошого Вам дня…

Оповів: Любомир Коваль


На Площі Ринок ві Львові гуцул жене гусей. Біжить до нього поліціянт…

На Площі Ринок ві Львові гуцул жене гусей. Біжить до нього поліціянт, мерія натравила, розлючений і аж посинілий від злості:
– Як ти посмів! Це ж Площа Ринок! А твої гуси тут паскудять!
– Та ваші голуби, чуєте, туй тоже, перебачте, серуть, та чом їм мош?
– Голуби! Голуби! – аж захлинається поліціянт, – Голуби – вони ж символ миру!
– А мої гуси, хочете ми вказати, хотять войни?

Оповіла: Леся Яворська


Якось надумав турист з московії познущатися над гуцулами…

Якось надумав турист з московії познущатися над гуцулами. Сів на ровер та й поїхав у Карпати, на заправну станцію. А там гуцул Микола його і питає:
– Прошу пана, що вам завгодно?
Московит:
– Заправтє бензіном маю тачку!
Микола незворушно викручує сідло й наливає до верху в раму ровера бензин. Закручує назад сідло.
– Ще шо-небудь, прошу пана?
Кацап далі з підколкою:
– А помойтє лобовоє стєкло мнє!
Микола в три секунди акуратно знімає з нього окуляри, миє їх, протирає і надягає назад. Москаль регоче.
– Іще щось бажаєте?
Московит нічого іншого вже вигадати не може, розплачується, сідає на ровер і каже:
– Прощайтє, панє.
Микола:
– Нехай щастить! – і як зарядить московиту щирого гуцульського запотиличника, аж той з велосипеда злетів…
Кацап з переляку:
– Што ви сєбє позволяєтє?! Ви спятілі?!?
А Микола так спокійно:
– Та то у вас дверцята погано були зачинені…


Гуцул на верховині приймає пологи в своєї дружини, але вже не перший раз…

Гуцул на верховині приймає пологи в своєї дружини, але вже не перший раз. На дворі вже стемніло, тож запалив свічку… Витягає одну дитину:
– О, хлопчик!, – каже, – Дмитруньком буде!
Обтер, перерізав пуповину, цьомкнув в голівку, загорнув і поклав дитинку. Та і знову щось там витягає.
– О, – каже знову, – дівчинку Бог дав! Василинкою буде.
А старший син дивиться на тото все, тай каже:
– Чуйте тату, гасіть то ту свічку, бо мені сі видає вони на світло лізуть!


Кацапський турист в Карпатах вирішив перевірити, чи правда те, що гуцули непривітні до кацапів…

Кацапський турист в Карпатах вирішив перевірити, чи правда те, що гуцули непривітні до кацапів.
Стукає в першу-ліпшу хату. Виходить гуцул.
Турист:
– Папіть нє дадітє?
Гуцул йде і повертається з горщиком молока.
Турист п’є і каже гуцулу:
– Врут всьо про вас, што ви нас нєнавідітє. А ви вот атлічноє малако мнє далі.
Гуцул:
– Ну, якщо чесно, я б його тобі не дав, якби в нім щур сі не втопив.
– Што?! Ах ти ж сволочь такая! – кидає горщик, а той в шматки.
Гуцул:
– Ото вандал!..
Повертається і кричить дружині:
– Галю, ти то виділа!? Та цей кацап розбив ноцник твоєї мами!


Мале гуцулятко крутиси довкола вагітної, ззираєси на величезний живіт тай питаєси…

Мале гуцулятко крутиси довкола вагітної, ззираєси на величезний живіт тай питаєси:
– Тетко, а то со?
– То мій животик. А в ньому мій синочик. Він вось народитси і буде такий файнюний, єк ти…
– А чи ви єго любите?
– Певно жи так. Страшенно люблю.
– Гм… Єк так фист любите, то нащосте єго ззіли?

Оповів: ГуцулВуду


Вирішив гуцул піти до мольфарки довідатись про своє майбутнє…

Вирішив гуцул піти до мольфарки довідатись про своє майбутнє. Став біля порога, переминається з ноги на ногу. Врешті наважився, заходить.
Мольфарка, довго розглядаючи карти, затягнулася пахучим димом, випила із горнятка якесь смердюче пійло та й каже:
– Завтра вмре Ваша тесьтьова…
– Йой, паніматко, та я то і без Вас знаю! Ви ми скажіт їдно: посадіт мене чи нє?


Приїхав гуцул на Петра і Павла до Львова…

Приїхав гуцул на Петра і Павла до Львова. Захтів хлоп від своїх баранів та овець трохи відпочити, кави випити, на Шевченка подивитися, на Клюмбу сходити…
Як стемніло, біля однієї кнайпи перестріли його троє:
– Давай, мужичок, бабкі гані!
– Зара, хлопці, зара… – каже гуцул і поволі витягує із-за пазухи обріза. – Ану, хлопчики, лягли! Лягли, я кому сказав! І попливли, і попливли…
Повзуть пацанчики по асфальту, зображаючи плавальні рухи. Тут один із “плавців” не витримує:
– Ну ти, чувак, і дурной!
– А шо ся стало?
– Да кто ж по асфальту плаваєт?
– Писка стули швидко! Бо зара пірнати будеш!


Сидить старий дідо на пецу, курить піпу, коло нього штамперлик паленки…

Сидить старий дідо на пецу, курить піпу, коло нього штамперлик паленки. І туй до хижі заходить журналіст:
– Діду, кажуть, ош ви найстаріший житель села, мож од вас інтерв’ю взяти?
– Мож, чом не мож!
– Як ви тулько прожили много і курите ?
– Ти, синку, пак ци відів ту копицю сіна, коли йшов до мене ?
– Бачив.
– Но, та я за своє життя скурив дисять таких копиць.
– Але ви ще й можете випити ?
– Ти пак ци відів то озеро колись ішов до мене ?
– Бачив.
– Но, та за вшитку жізнь упив два таких озера!
– Діду, але кажуть, ош ви і жон дуже любили ?
– Любив, не то слово. Ти пак ци відів над дверима моїми коса висить ?
– Бачив.
– То вчора Смерть до мене приходила, та я її так удримбав, шо косу забула.

Оповіла Леся Яворська