Дружина телефонує чоловікові на мобільний телефон: – Ах ти зараза така!..

Дружина телефонує чоловікові на мобільний телефон:
– Ах ти зараза така! Я вже змучилась тебе чекати, місця собі не знаходжу! Де тебе чорти носять?
– Люба! А чи ти пам’ятаєш ту чудову ювелірну крамницю, де ти побачила неймовірно гарне намисто і закохалася в нього з першого погляду?
– Так, звичайно пам’ятаю…
– Так от, люба. Я відпочиваю з друзями в барі навпроти!


Телефонний дзвінок лунає у квартирі. Чоловік – літній пан бере слухавку…

Телефонний дзвінок лунає у квартирі. Чоловік – літній пан – бере слухавку:
– Ви помилилися номером, – відповідає в телефонну слухавку чоловік. – Це не гольф-клуб, а приватна квартира.
– Хто це дзвонив? – питає його молода дружина.
– Дурниці, люба, очевидно, що помилилися номером. Якийсь чоловік, тільно-но я зняв трубку, запитав: “Ну що, поляна вільна?”

Оповіла: Леся Яворська


Ранок. У квартирі лунає телефонний дзвінок. Чоловік злазить з ліжка…

Ранок. У квартирі лунає телефонний дзвінок. Чоловік злазить з ліжка, вдягає капці і шургає ними в напрямку телефону.
– Слухаю, – каже чоловік.
– Дай Боже, пане. Це телефонує Ваш адвокат.
– Так-так, уважно Вас слухаю, – відповідає чоловік.
– Не хотілось би Вас засмучувати до неділі, але справа в тім, що сьогодні вночі померла Ваша теща…
– Овва, – каже чоловік.
– Що в такім випадку я би мав замовити: кремацію, поховання чи бальзамування? – запитує адвокат.
– Замовляйте все – про всяк випадок. Я не хочу ризикувати!


Про схвильовану дружину мисливця

Жінка дзвонить чоловікові на мобільний і схвильованим голосом питає:
— Іване, де ти є?
— Казав же тобі, що буду на полюванні.
— А хто це там дихає голосно? – допитується жінка.
— Ведмідь.
— А стогне чому?
— Поранив я його.
— А чому голос жіночий? – не йметься дружині.
— Ну, знаєш! Я, до твого відома, взагалі-то мисливець, а не зоолог!

Оповіла: Леся Яворська


Телефонний дзвінок у квартирі поважної галицької родини: – Гальо!?…

Телефонний дзвінок у квартирі поважної галицької родини. Господиня бере слухавку:
– Гальо!?
У слухавці чоловічий голос:
– Гальо!
– Так, уважно Вас слухаю.
– Доброго дня. Чи то є помешкання пана Швайки?
– Доброго дня. Саме так!
– А чи міг би м я з ним поговорити по телєфону?
– Як мені не прикро, але нє, бо пан Швайка вчора вмер…
– Та?
– Ну та…
– Ну то файно, цьом, па!


Ранок. Телефонний дзвінок: – Доброго дня, Євгене Марковичу! Вас турбує Приватбанк…

Ранок. Телефонний дзвінок.
– Доброго дня, Євгене Марковичу! Вас турбує Приватбанк.
– Доброго дня, але ви не праві.
– Що ви маєте на увазі ?
– Мене не турбує Приватбанк ?
– Тобто ?
– Тобто, мене турбує усвідомлення неможливості подолання власної смерті і ризик неправильного розпорядження власною свободою А Приватбанк мене зовсім не турбує.

Оповіла: Леся Яворська


Гори Карпати. Свидовецька полонина. На схилі Близниці пасеться отара овець…

Гори Карпати. Свидовецька полонина. На схилі Близниці пасеться отара овець. Над отарою бовваніє постать вівчара. Раптом гірську ідилію перериває гучний дзвінок мобільного телефону. Отара припиняє трапезу і витріщається на вівчара. Той гонорово витягує телєфон, вівці починають здивовано і трішки занепокоєно шушукатися.
– Гальо! – кричить у слухавку вівчар і, повертаючись до отари, каже: – Ану ціхо, то мене!


Про звінок у службу знайомств у провінційному містечку

Дзвінок у службу знайомств по телефону у провінційному містечку.
– Алло, дівчино?
– Так, уважно слухаю.
– А чи можна з вами познайомитись?
– Так, звичайно. Тільки спочатку опишіть себе.
– Я невисокого зросту, товстенький, лисуватий…
– Василю, це ти?!