Про жінку і комп’ютер

Підійшла жінка до компа, нахилилася над столом, не сідаючи, порухала мишкою…
А в компі “Антивірусник” при завантаженнях має якісь претензії щодо ліцензії.
Із другої кімнати кричить до чоловіка:
– Системі загрожує небезпека! А я ще навіть не сіла за нього…
Чоловік:
– О, видиш! Ти ще тільки-но подивилася на нього, а механізм вже чує щось недобре…

Оповів: Любомир Коваль


Про цигарки

Лежать чоловік з дружиною вночі в ліжку.
Дружина:
– Щось курити хочеться… Піди купи цигарки!
Чоловік з небажанням встає, одягається. Виходить на вулицю – все закрито. Дивиться – бар відкритий. Зайшов, сів за стійку, замовив собі випити. Поруч підсіла дівчина. Їй теж замовив випити. Розговорилися. Запропонував проводити її додому. Проводив. Вона запропонувала випити у неї каву. Він погодився. Після кави вони зайнялися ceкcом…
О 6 ранку прокидається чоловік з думкою: “А жінка мене ж за сигаретами послала!!!”.
Каже дівчині:
– У тебе є крейда?
– Є. – Дай швидко!
Дівчина дала крейду і з цікавістю спостерігає за чоловіком. Він намазав руки крейдою і пішов додому…
Дружина в істериці:
– Ти де був? !
– Знаєш, дорога, я вийшов, дивлюся все закрито. Дивлюся – бар відкритий. Зайшов, сів за стійку, замовив собі випити. Поруч підсіла дівчина. Їй теж замовив випити. Розговорилися. Запропонував проводити її додому. Проводив. Вона запропонувала випити у неї каву. Я погодився. Після кави ми зайнялися ceкcом. О 6 ранку я прокинувся з думкою: “А жінка мене за сигаретами послала!” – і ось прийшов.
Дружина, зробивши єхидну пику, каже:
– А ну, руки покажи!
Чоловік з винуватим виглядом показує руки. Дружина:
– Ах ти сволота! Знову всю ніч в більярд грав!!!


Про похорони і старих друзів

Похоронна процесія. Назустріч їй йде собі чоловік.
Раптом він зауважує знайомого попереду процесії, аж пританцьовуючи підходить до нього, плескає по спині і радісно питає:
– Степааане! Кіко літ, кіко зим?! Ще бачилися, як у школі!
– Послухай, друже, вибач. В мене горе – моя жінка померла…
– О! Так ти нарешті одружився? Я ж не знав! Вітаю, вітаю!..

Оповів: Любомир Коваль


Про збентеженого хлопця

Вранці в моїй квартирі пролунав дзвінок. Молодий чоловік, який стояв на порозі, сказав:
– Доброго ранку! А ви знаєте, що існує вічне життя? Я хотів би поговорити про це з вами.
– Добре, проходьте в квартиру, – сказала я.
Він пройшов, але виглядав якось зніяковіло. Я запитала його:
– Отже, про що ви хотіли зі мною поговорити ?
– Я не знаю, – збентежено сказав молодий чоловік. – Я ніколи ще так далеко не заходив.

Оповіла: Леся Яворська


Про День космонавтики і сімейне свято

Здибались два кума.
Один каже другому:
– Куме, а ми з жінкою 12 квітня останні роки відзначаємо день космонавтики. Це наше тепер сімейне свято.
– Куми, чи ви подуріли ? Яким це ви боком до космосу стали?
– Пару років тому мене викрадали інопланетяни. Чотири дні вони проводили надомною досліди, якщо б дружина не повірила – ні сім’ї, ні сімейного свята.

Оповіла: Леся Яворська


Скористався нагодою (гумореска)

До куми кум заявився,
Сумний вигляд сотворив,
Потім в очі подивився
І таке проговорив:
– Дуже хочу, кумо люба,
Я тобі сто баксів дать,
Лиш дозволь тебе у губи
Один раз поцілувать.
Кума трішки здивувалась,
Слів ніяких не знайде,
Але довго не вагалась.
Кум і далі в наступ йде:
– Як даси помацать груди,
Іще сотню відвалю!
Кума мислить: “Будь, що буде.
Де я ще так зароблю?”
Кум завівся вже від цього:
– Ще сто доларів я дам
І усе заради того,
Щоб піти у ліжко нам.
Вже кумі й діватись ні́де
(її в ліжко кум несе),
Думає: “Він скоро піде
І забуду я про все.”

Кум пішов. Кума рахує,
Скільки грошей в неї є –
Чоловік телефонує
І питання задає:
– Чи приходив кум сьогодні?
– Нещодавно завітав…
– А приніс він ті три сотні,
Що тобі я передав?

Оповів: В’ячеслав Даниленко
03.06.2013


Про офіцера і хитру жінку

Офіцер-ракетник приходить додому з нічного чергування…
Тільки повісив у шафу піджака, як жінка із спальні кричить:
– Хліба немає, вернися і купи!
Він одягає піджака, йде в магазин. Знайомий продавець запитує:
– Старий, а ти що, службу змінив?
– Ні, а з чого ти взяв?
– Так на тобі форма пожежника!

Оповів: Любомир Коваль


Про ювіляра і незадоволену жінку

На свій 60-ти річний ювілей, тато-ювіляр всім дякує, що так його гарно вшанували,.. стільки всього набажали (з такими побажаннями тільки життя і починати),.. та й надарували всього цілу купу…
Аж просльозився тато…
А на завершення каже до дітей і внуків:
– Із самого першого мого Дня народження, мої батьки, певно що для того, аби я більший виріс, смикали мене за вуха. І тепер видите: мені 60-ть, я маю метр вісімдесят зросту. І я безмежно щасливий і вдячний своїм батькам…
– Віват ювіляру! – завершила спіч його дружина. Підійшла до нього, встала навшпиньки і пристрасно поцілувала чоловіка…
А про себе подумала: «Ліпше би тебе трохи за твого пісюна посмикали»…

Оповів: Любомир Коваль