Понеділок. У квартирі лунає телефонний дзвінок: – Кумонько, доброго ранку…

Понеділок. У квартирі лунає телефонний дзвінок:
– Кумонько, доброго ранку, – веселенько вітається кум з кумою, – казав кум, що має поїхати у відрядження. Поїхав?
– Та поїхав, куме.
– О, то, може, я до вас зайду? – вкрадливо запитує кум.
– Куме, я вам шо – повія?
– Йой, кумо, я ж не пропоную за гроші!

Оповіла: Леся Яворська


Дізналася жінка, що чоловік після багатьох років не стримався і таки согрішив з кумою. Причому грішили вони цілу годину…

Дізналася жінка, що чоловік після багатьох років не стримався і таки согрішив з кумою. Причому грішили вони цілу годину…
Ввечері вдома питається в мужа:
– Слухай, дізналася про тебе приголомшливі новини! Я не буду тебе мордувати питаннями, як ти зміг на таке піти, не хочу копирсатися в собі і навіть куму не буду звинувачувати… Я хочу знати тільки одне – що ти з нею робив всі решту п’ятдесят сім хвилин?!.

Оповів: Любомир Коваль


Дві куми зустрілися, розцілувалися, стали до балачки:

Дві куми зустрілися, розцілувалися, стали до балачки:
– Ну, кумонько, як там життя Ваше з кумом? – питається одна в другої.
– Та жити можна, але з коханням маю проблеми…
– А то чо?
– Та як тільки я наберуся духу і відважуся, як тільки причепурюся-підготуюся, тільки зачнем, аж тут, як на зло, на порозі мій чоловік з’являється!

Оповів: Любомир Коваль


Дві кумоньки пішли на іподром і вирішили зіграти на забігах…

Дві кумоньки пішли на іподром і вирішили зіграти на забігах.
— Кумасю, на якого коня робитимемо ставки?
— А ти який номер бюстгальтера носиш?
— Я — третій.
— А я — четвертий.
— Разом буде 7, значить, ставимо на коня під номером 7.
Закінчився забіг. Першим прийшов кінь під номером 7, дівчата виграли пристойну суму грошей.
Прийшли додому, пригостили чоловіків, розповіли, як робили ставку. Наступного дня чоловіки вирішили самі спробувати.
— Куме, на якого коня ставку робитимемо?
— Куме, а скільки разів ви за ніч жінку любите?
— Три. А ви, куме?
— Чотири. Значить, разом сім. На коня під номером сім ставимо.
На фініші першим був кінь під номером два. Один другому і каже:
— А бачите, куме, якби ми не брехали, були б і ми виграли!


Кум з кумою із села приїхали до Львова до кумів у гості…

Кум з кумою із села приїхали до Львова до кумів у гості. Сіли, налили, випили, балакають. Знову підняли чарку, тост за батьків. Та й згадали, що у тих, сільських кумів мама хворує вдома.
— А як же ви маму одну залишили, вона ж у вас така стара та хвора?
— Та чого ж одну? З нею там троє поросят, зо три десятки курей, індики, качки…


Тільки-но чоловік, повертаючись після роботи, повернув у двір куми…

Тільки-но чоловік, повертаючись після роботи, повернув у двір куми, як — звідки не візьмись — його дружина.
— Іване, а сьогодні зарплату давали?
— Давали, — мов обпечений, крутнувся чоловік.
— Так чого ти її до куми несеш?
— Ти ба! — ніби він тут і справді вперше, озирається чоловік. — Хто б міг подумати, що на роботі так затуркають?


Ліг Петро відпочити…

Ліг Петро відпочити. Приходить жінка і починає його “пиляти”:
— Ти все лежиш! А от кум Іван крутиться, і те, і те в дім приносить!
Петро мовчить.
— Он сьогодні новий телевізор приніс, величезний. І знову побіг гроші заробляти.

Петро встає і йде з хати. Жінка:

— Ти куди?
— Куди? До куми телевізор дивитися!


Прийшов кум до куми, а та пироги пече, та й його припрошує…

Прийшов кум до куми, а та пироги пече, та й його припрошує:
— Сідайте, куме дорогенький, пирогів моїх спробуйте.
— Дякую, кумася, хіба лише спробую.
Доїв кум останнього пирога та й каже:
— Ой дякую, дорогенька, такі смачні були пироги, що ніби й не їв.
— На здоров’я, куме, а я ніби й не пекла!