Про непристойну пропозицію

В старі далекі часи СССР на комсомольських зборах “розпікають” хлопаку за те, що він зробив комсомолці “непристойну” пропозицію…
Він і пояснює:
– Не винен я таваріщі камсамольци і камсамолкі, зовсім не винен!.. Ми сиділи з Галкою на лавочці, а на даху будинку дві кішечки лизалися. Я і запропонував взяти з них приклад. Це ж нічого?
– Та поки-що, все пристойно…
– О, видите! А поки Галя соромилася, поки мені “нє-кала”,.. поки підняла голову і подивилася, що там – ситуація на даху різко помінялася…

Оповів: Любомир Коваль


Десь ще наприкінці 70-х років минулого століття заходить ві Львові у магазин сувенірів один добродій…

Десь ще наприкінці 70-х років минулого століття заходить ві Львові у магазин сувенірів один добродій.
Бачить малеееньку позолочену фігурку кицьки. На ціннику написано: “кицька – 10 руб, її історія – 100 руб”.
– Прошу пана мені вповісти, чи можу я купити кицьку без історії? – запитує той чоловік.
– Звісно, – відповідає продавець, – але за історією Ви все одно повернетесь.
Чоловік купує маленьку позолочену кішку і йде по місту. Раптом він зауважує, що слідом за ним спочатку йде одна кішка,.. потім ще одна,.. потім ще і ще… За півгодини за ним уже плететься цілий табун кішок. Добродій у паніці починає втікати. Кішки не відстають, біжать за ним. З того страху він забіг гет на Погулянку, ну туди, де тоді були ставки, розмахується і кидає маленьку позолочену фігурку кицьки у ставок. Всі котяри, які до цього дибали за хлопом, вмить стрибають у воду слідом за статуеткою і тонуть.
Чоловік вертається назад, у той же магазин сувенірів.
– Я ж Вас попереджав, що Ви повернетеся за історією, – каже йому продавець.
– Та до сраки мені та історія! – відповідає чоловік. – У Вас часом немає такого малееенького позолоченого московитика?

Оповів: Любомир Коваль


Про львівську етику

Львівське помешкання. Стук у двері.
Чоловік відчиняє і бачить свою сусідку:
– Доброго ранку, пані Ганнусю!
– Доброго, пане Михасю!
– А чи пані Ганнуся далі працюють професоркою естетики в Львівській гімназії?
– Так, пане Михасю. А чи пан Михайло далі шиє ті чудні шуби на Львівській хутровій фабриці?
– Та так, пані Ганнусю, таки ще шию.
– Ну то попрошу пана Михася, най зашиє задницю своєму котові, аби не паскудив під моїми дверима!

Оповіла: Леся Яворська


Телефонує жінка із відпустки чоловікові: – Привіт, мій любий! Як я скучила за тобою!..

Телефонує жінка із відпустки чоловікові:
– Привіт, мій любий! Як я скучила за тобою! Як там наша маленька?
– Та нічого так, все в порядку. Грається з дітьми, на велосипеді їздить…
– А як там моя киця?
– Здохла! Щось з’їла,.. може, де яку хору мишу,.. з’їла і здохла.
– Господи Боже! Який жах! Як же я тепер без неї? А ти теж такий грубий і неотесаний! Не міг спершу мені сказати, що моя киця полізла на дах. А тоді ще там що-небудь про погану погоду, а вже аж потім, що вона впала, розбилася і загинула?
– …….
– А як там моя мама?
– Та теж щось з’їла і в погану погоду полізла на дах…

Оповів: Любомир Коваль


“Сердита кішка” відсудила $700 тис. за порушення авторських прав

За матеріалами BBC Україна

Кішка, що прославилася в інтернеті завдяки своєму знаменитому похмурому вигляду, отримала 710 тисяч доларів США у справі про захист авторських прав у федеральному суді штату Каліфорнія.
Читати далі