У купе поїзда їде літній рабин. На верхній полиці влаштувався парубок…

В купе поїзда їде літній рабин. На верхній полиці влаштувався парубок. Лягаючи спати, він запитує:
– Ви чи не скажете, котра година
Рабин, не кажучи ні слова, повертається до стінки і засинає.
Вранці поїзд під’їжджає до Харкова. Обидва пасажири готуються до виходу. Рабин дивиться на годинник і каже:
– Юначе, Ви запитували, котра година? Так ось, зараз половина дев’ятої.
– Але чому Ви вчора промовчали?
– Бачите, якщо би я Вам відповів, Ви би запитали, куди я їду.
Я би відповів, що до Харкова. Ви б сказали, що також їдете в Харків. І що Вам ніде переночувати. Я як добрий чоловік запросив би Вас до себе додому. А у мене доня на виданні. Ви би її, швидше за все, спокусили і Вам би довелося з нею одружитися…
– Ну і що ж з того?
– Так ось я і подумав: навіщо мені зять без годинника?

Оповіла: Леся Яворська


Дід вночі прокидається від шуму. Виглядає у вікно – а в нього в саду якийсь парубок…

Дід вночі прокидається від шуму. Виглядає у вікно – а в нього в саду якийсь парубок заліз на яблуню і рве яблука. Дід вискакує, підбігає до яблуні і хапає злодія за калитку. Стискає її і кричить:
– Ти хто такий?
Злодій мовчить. Дід стискає ще сильніше:
– Хто такий, питаю?
Злодій далі мовчить. Дід стискає йому калитку ще сильніше:
– Ти хто такий? Ану кажи!
Злодій сичить від болю крізь зуби:
– Я Василь Семен!
– А чого зразу мовчав?
– Та бо німий я!


До старости села прийшли дві жінки й привели парубка…

До старости села прийшли дві жінки й привели парубка.
Одна каже:
— Він одружиться з моєю донькою!
Друга:
— Ні, з моєю!
Староста поміркував і каже:
— Принесіть пилу. Розпилимо його навпіл і кожній дамо половину. Згодні!?
Перша:
— Згодна, о наймудріший пане Старосто!
Друга:
— Та навіщо ж невинну душу губити!
Тут таки Староста каже:
— Він одружиться з донькою першої жінки! Таке моє рішення!
Друга:
— Чому?! Вона ж щойно хотіла його розпиляти?!
— Так отож! Ото вона й є його справжня теща!