Дуже пізній недільний ранок, ближче до обіду…

Дуже пізній недільний ранок, ближче до обіду…
Прокидається чоловік з дикого перепою, ледве сповз з ліжка, хитаючись йде до ванної кімнати. Не з першої спроби відчиняє двері, заходить, відкриває кран. Припав до води і так жадібно хлебче, немовби востаннє. Напився і кричить:
– Жінко, вставай! Дітей буди! Всі вставайте! Ви ще такого не бачили – попробуйте, яка водичка смачненька!..

Оповів: Любомир Коваль


Ранок. Чоловік у ліжку до жінки: – Кохана! Зроби мені, будь ласка, цей…

Ранок. Чоловік у ліжку до жінки:
– Кохана! Зроби мені, будь ласка, цей, ну як там його.., ну цей самий… там ще яйця якісь!..
– Добре, коханий! – стрельнула очима жінка…
За сім – десять хвилин по тому чоловік каже:
– Ого, як файно!.. Але ж і майстер-клас ти показала!.. Та й дідько з ним, з тим омлетом…

Оповів: Любомир Коваль


Ранок. Дівчина встає з ліжка, знімає з клітки із папугою халат, вдягає його…

Ранок. Дівчина встає з ліжка, знімає з клітки із папугою халат, вдягає його. Підходить до вікна, розсуває штори, проміння сонця заходить в кімнату. Дівчина солодко потягується, йде на кухню, ставить чайник, йде у ванну, і раптом телефонний дзвінок:
– Кохана, пробач, будь ласка, дружина раніше з відрядження повернулась, сьогодні аж ніяк не вийде зустрітись.
Дівчина кладе слухавку, йде у ванну, вимикає воду, на кухні знімає чайник, заходить у кімнату, підходить до вікна і засуває назад штори, знімає халат і кидає на клітку і лягає спати.
Голос з клітки:
– Такий короткий день вийшов.


Ранок. В один із львівських офісів заходить його власник…

Ранок. В один із львівських офісів заходить його власник. В офісі пахне кавою, а секретарка вже набирає текст за комп’ютером.
– Доброго ранку, Софіє! Хочу сказати, що Ви мені цієї ночі наснилися.
– Та не вже?! І що ж я робила у Вашому сні?
– Ой, та що ж Ви тільки не робили там! І хто ж вас такого всього навчив?


Шоста ранку,.. біля колишнього Галицького базару у місті Львові…

Шоста ранку,.. біля колишнього Галицького базару у м.Львові. До квіткового магазину, який працює цілодобово, заходить інтелігєнтний чоловік, але страшенно пом’ятий,.. замість краватки якийсь огризок висить на шиї,.. сама шия, як і сорочка в слідах від губної помади… Очі червоні,.. рухи невпевнені…
Побожно закотивши очі до неба, каже до до продавщиці:
– Слава Їсусу Христу! Підберіть, будь-ласка, букет для моєї коханої і найкращої на цілий світ дружини,.. із семи троянд…
На хвилину задумався, і, добавив:
– Маю ще до Вас екск,.. ескскк,.. ексксклюзивне прохання: обріжте всі шипи на трояндах…

Джерело: Любомир Коваль