Багатоповерховий будинок. У квартиру брутального мужчини стукає блондинка…

Багатоповерховий будинок. У квартиру брутального мужчини стукає блондинка.
— Доброго дня! Я Ваша нова сусідка. Вибачте, що турбую, я тільки на хвилинку…Чи є у Вас сіль? Я б позичила у Вас трохи.
Хлоп завис на секунду, оглянув сусідку з ніг до голови і каже:
— Заходь, красуне, роздягайся. Зараз ми разом з тобою і пошукаємо сіль…

Оповів: Любомир Коваль


Потяг “Львів – Ужгород”. У купе їде сімейна пара і випадковий супутник…

Потяг “Львів – Ужгород”. У купе їде сімейна пара і випадковий супутник.
Жінка постійно “пиляє” чоловіка… За якийсь час хлопи виходять покурити в тамбур…
– Послухайте, що маю Вам казати, – каже супутник, – це, звичайно, не моя справа, але у вашої жінки жахливий характер. Я дам вам адресу психотерапевта в Києві. Він виправить її характер за один сеанс. Правда, він лікар дорогий – бере 500 долярів за сеанс…
– Не трееееба, дяааакую, – спокійно відповідає чоловік, – я вже везу її в гори, на природу. Після тунелю вийдемо, а там гуцули обіцяли прибити її нахер. І всього за якихось 500 гривень і три флєшки горівки…

Оповів: Любомир Коваль


Зустрілися дві подруги: – Ти чого так задумалась?..

Зустрілися дві подруги:
– Ти чого так задумалась? – питає одна іншу.
– Та, слухай, сьогодні вранці Петро пішов на роботу і тут раптом дзвінок у двері. Відчиняю – там наш сусід, питає мене:
– Петро вдома?
Я відповідаю, що ні. Ну і він повалив мене на диван – я вже нічого заперечити не могла, та й не хотіла.
– Ну і добре! Ніхто не бачив і знати не буде. Але над чим ти так думаєш?
– Та слухай, цікаво все-таки, а навіщо йому потрібен був мій Петро?

Оповіла: Леся Яворська


Вночі жінка має народити, і тут їй сниться ангел, який каже…

Вночі жінка має народити, і тут їй сниться ангел, який каже:
– Я зроблю так, що під час пологів половину твого болю забере на себе батько твоєї дитини.
Жінка народила. Зранку дзвонить чоловікові, щоб сказати радісну новину, і питає:
– А ти як? Як спалося? Чи переживав?
– Переживав дуже і спалося погано, а тут ще й сусід збоку так всю ніч верещав, ніби він народжував.

Оповіла: Леся Яворська


Сидять два куми, п’ють полегоньку і тут один другому каже…

Сидять два куми, п’ють полегоньку і тут один другому каже:
– Знаєте, куме, в мене недавно сусід помер.
– Та Ви шо, куме? І хто ж це такий??..
– Та Ви його знаєте, ну отой, що в день по 30 кухлів пива випивав.
– Ааааааа, та певно шо знаю, то той, шо і по два літра самогону??
– Так-так. Той самий.
– От же ж біда. А від чого ж помер, куме?
– А хто його знає, може, хворий був…


Дзвонить сусід до сусіда і шепоче в трубку: – Йване, ти випити хочеш?..

Дзвонить сусід до сусіда і шепоче в трубку:
– Йване, ти випити хочеш?
– Та хто не хоче?
– Заходь до мене, але тихенько – сильно не стукай я буду біля дверей!
Той прийшов, тихенько постукав, Петро відкрив:
– Заходь, але тихенько! Іди на кухню!
Зайшли. Петро каже:
– Тепер тихенько зайди в спальну, там на тумбочці біля ліжка є пів фляшки коньяку!
Іван пішов. Вертається з коньяком:
– Слухай, Петре, там біля твоєї жінки якийсь хлоп лежить!
– Та тихо ти! То його коньяк!


Зустрілися дві гуцулки, діляться сокровенним…

Зустрілися дві гуцулки, діляться сокровенним.
– Уявляєш, та мій Петро ще втрафить 6 разів за ніч! – каже одна другій.
Та роззявила рота від здивування, прийшла додому та й роздала хлопові на горіхи.
Наступного дня той сусід з претензіями до Петра – того, що 6 разів за ніч. А той і каже:
– Та шо ти слухаєш мою жінку! То вона рахує туди і назад!

Оповіла: Світлана Хітрова


Анекдот: На дачі. Батько зробив синочкові лук і одну стрілу, з наконечником…

На дачі. Батько зробив синочкові лук і одну стрілу, з наконечником.
Каже, дивись синку, не втрать. Синочок стріляє в кущі, і біжить шукати стрілу. Прибігає і говорить:
– Тато, у мене дві новини, одна хороша, а інша погана.
Батько:
– Ну давай хорошу.

Синок:
– Я нашому сусіду прутня прострелив.
Батько:
– Молодець, а погана?
Синок:
– А нашій мамці обидві щоки!


Анекдот: 1948 рік. Їде чоловік фірою лісом, аж тут перестріли його бандерівці…

1948 рік. Їде чоловік фірою лісом, аж тут перестріли його бандерівці.
– Куди їдете прошу пана?
– Та моркву везу в заготконтору. А що таке?
– Та нічого такого, – кажуть йому хлопці, перегороджуючи шлях. – То ми тут з комуністами воюємо, а ти їх годуєш!

Набили хлопові трохи писок, ну не вбивати ж дурня за це. Потім взяли найбільшу моркву і засунули в одне місце.

– Гаразд, відпускаємо на перший раз, але якщо ще раз зловимо на тому, що комунякам їжу возиш, розстріляємо. Зрозумів? – перепитує чоловіка командир.
– Зрозумів-зрозумів,- відповідає той, витираючи розбитого носа, але з ледь помітною усмішкою.
– То ти, гнидо, ще й насміхатися смієш, я зараз стрельну тобі в лоба і подивлюсь, як ти тоді посміхатимешся!
– Та помилуйте хлопці, – просить той, – та то я не з вас, просто я згадав, що мій сусід позаду буряк цукровий везе.