Турист з московії видряпується на чорногорський Петрос і стає свідком незвичайної картини…

Турист з московії видряпується на чорногорський Петрос і стає свідком незвичайної картини: двоє чоловіків стрибають з гори в прірву, а потім підіймаються назад.
Він підходить до них і в екстазі питає:
– Мужикі, а как ето может бить, а?
– Та не витріщайся так. Це не ми, – пояснює йому один, – тут такі дивні потоки повітря. Ми скачемо, а вони нас догори виносять. Не віриш – спробуй!
Недовго думаючи, як і завжди, турист з московії розбігається і стрибає в прірву, та й по всьому…
Переконавшись, що той врізав дуба, один з чоловіків каже іншому:
– Знаєш, Петре, хоч ти і апостол, але зараза порєдна!


Якось надумав турист з московії познущатися над гуцулами…

Якось надумав турист з московії познущатися над гуцулами. Сів на ровер та й поїхав у Карпати, на заправну станцію. А там гуцул Микола його і питає:
– Прошу пана, що вам завгодно?
Московит:
– Заправтє бензіном маю тачку!
Микола незворушно викручує сідло й наливає до верху в раму ровера бензин. Закручує назад сідло.
– Ще шо-небудь, прошу пана?
Кацап далі з підколкою:
– А помойтє лобовоє стєкло мнє!
Микола в три секунди акуратно знімає з нього окуляри, миє їх, протирає і надягає назад. Москаль регоче.
– Іще щось бажаєте?
Московит нічого іншого вже вигадати не може, розплачується, сідає на ровер і каже:
– Прощайтє, панє.
Микола:
– Нехай щастить! – і як зарядить московиту щирого гуцульського запотиличника, аж той з велосипеда злетів…
Кацап з переляку:
– Што ви сєбє позволяєтє?! Ви спятілі?!?
А Микола так спокійно:
– Та то у вас дверцята погано були зачинені…


Російський турист вирішив поїхати до Львова. Його лякали, що не варто…

Російський турист вирішив поїхати до Львова. Його лякали, що не варто, можуть бути проблеми з бандерівцями, але він все-таки наважився.
Гуляв-гуляв, та й заблукав у середньовічних львівських вуличках. Аж глядь – вуйко йде… Турист до нього:
– Ізвініцє, а как папасць в расійскає пасольство?
– Та дуже просто: навів гранатомет, добре сї прицілив і стілив!..

Оповів: Любомир Коваль


Турист запитує чабана на полонині: – Скажіть вуйку, а скільки вівці ваші дають вовни за сезон?..

Турист запитує чабана на полонині:
– Скажіть вуйку, а скільки вівці ваші дають вовни за сезон?
– Білі чи чорні? – питає чабан.
– Ну, чорні.
– А, чорні дають 2 кілограми.
– А білі?
– А білі також 2 кілограми…
– А скажіть мені, скільки вони дають молока в день?
– Чорні чи білі? – питається чабан.
– Нехай чорні.
– Чорні один літр.
– А білі? – не заспокоюється турист.
– А білі також один літр.
Туриста вже тіпає від злості:
– Ви що, наді мною знущаєтесь? Чому ви весь час запитуєте “чорні чи білі”, адже результат виходить той самий!?
– Ну-у, так чорні то ж мої… – відповідає чабан.
(турист розуміючи)
– А-а-а-а! А білі?
– А білі також мої.


Турист попросив киянина розповісти історію пам’ятника Богданові Хмельницькому в Києві…

Турист попросив киянина розповісти історію пам’ятника Богданові Хмельницькому в Києві. Той і каже:
– Історія трапилася така, – почав киянин, – Розтрощив Богдан ворогів наших і увійшов з перемогою у місто. Піднявся на коні на гірку, а коло нього тисячі людей. Підняв він вверх булаву і гучно так мовить:
– Здоровенькі були, панове українці!
А у відповідь чує:
– Здраствуй, товаріщь Богдан! Тут він і закам’янів.


Кацапський турист в Карпатах вирішив перевірити, чи правда те, що гуцули непривітні до кацапів…

Кацапський турист в Карпатах вирішив перевірити, чи правда те, що гуцули непривітні до кацапів.
Стукає в першу-ліпшу хату. Виходить гуцул.
Турист:
– Папіть нє дадітє?
Гуцул йде і повертається з горщиком молока.
Турист п’є і каже гуцулу:
– Врут всьо про вас, што ви нас нєнавідітє. А ви вот атлічноє малако мнє далі.
Гуцул:
– Ну, якщо чесно, я б його тобі не дав, якби в нім щур сі не втопив.
– Што?! Ах ти ж сволочь такая! – кидає горщик, а той в шматки.
Гуцул:
– Ото вандал!..
Повертається і кричить дружині:
– Галю, ти то виділа!? Та цей кацап розбив ноцник твоєї мами!


Приїздить у Карпати на відпочинок житель Москви…

Приїздить у Карпати на відпочинок житель Москви. Туризму зеленого захотілося. Живе в діда на полонині – вівці, молоко, сосни. Аж тут закінчилися сигарети в нього. Він:
– Хазяїн, а єсть гдє купіть у вас сігарєт какіх, с фільтрам?
Вуйко йому:
– Та де, – каже, – у нас ніц такого нема, ми люльку куримо.
– А может, єсть гдє? Мнє хоть “Пріму”, мнє очєнь нада, я заплачу сколька скажут.
Гуцул:
– Ну та хіба би йшов два дні за тоту гору, та й тамка перейдеш Дземброню, спустишсі через полонини в село, і там є ше в хаті магазин, може в них є, але я знаю? Але мушу тобі написати записку, бо там-той газда по-руськи не пойме.
– Харашо, – відповідає російський турист.
Гуцул написав. Москвич взяв записку і пішов. Ішов болотами, калабанями, майже три дні йшов, не спав, змучився, нарешті дійшов до завітної хати. Заходить, дістає записку, та й читає по складах:
– Сла-ва І-су-су Хрис-ту, вуй-ку. А чи ма-є-те при-му з філь-тром?
Вуйко йому:
– Та де, бійся Бога! В нас тотих дзигарів від Франца-Йосифа не завозили!
Турист, продовжуючи читати з записки:
– Кур-ва мать. Я так і знав.


Інструктор загону БЮТу “Ватра”- начальнику Ворохтянського КРЗ…

Інструктор загону БЮТу “Ватра” – начальнику Ворохтянського КРЗ:
– У нас трафунок. Впав у прірву турист Іваночко. З ним безслідно зникли рюкзак, спальник, 5 метрів тросу.
Начальник Ворохтянського КРЗ – начальнику табору “Трудові резерви”:
– У загоні БЮТу “Ватра” трафунок. Впав в прірву турист Іваночко. З ним безслідно зникли рюкзак, спальник, 2-місний намет і 15 метрів тросу.
Начальник табору “Трудові резерви” – Станіславському обласному управлінню МНС:
– На підконтрольній території Ворохтянського КРЗ в загоні БЮТу “Ватра” трафунок. Впав у прірву турист Іваночко. З ним безслідно зникли 2 рюкзаки, 2 спальники, 2-місний і 4-місний намети, 50 метрів тросу і рація.
Уповноважений по області – Міністру з надзвичайних ситуацій:
– В загоні БЮТу “Ватра” на території Ворохтянського КРЗ в таборі “Трудові резерви” трафунок. Впав в прірву турист Іваночко. З ним безслідно зникли 2 рюкзаки, 4 спальники, 2-місний і чотири 4-місних намети, 2 км тросу, 5 рацій, телевізор “Sony” і автомобіль Volvo FH12″.


Анекдот: Турист лізе на гору – без спорядження…

Турист лізе на гору – без спорядження. Подолав п’ятитисячку, підтягується на останній кручі і бачить плато, на якому росте зелена травичка, овечки пасуться, і дідо стоїть.
Турист думає: “Зараз троха повишу, відпочину, потім останній ривок і залізу на плато”. Тут до нього підходить той дідо і каже:
– Ти шо, з самого низу ліз сюди?
– Угу, – каже турист.
– Втомився, певно? – питає дідо.

– Та не питай! – валить хлопові піна з рота.

– Ну тепер можеш руки відпустити. – без жодної іронії промовляє дідо.
– ?!?!? Ти шо дурний! Та мене ж там не позбирають!
– Та ти не бійся. Я мольфар, чарівник себто. Маю велику силу і тебе втримаю.
– А не пішов би ти діду……..вівці пасти!..
Хвилин п’ять ще говорили один одному дідо і турист. Потім турист все-таки погоджується (висіти вже не годен).

Тут мольфар витягує руки допереду, закриває вочи і шось собі буркоче під ніс.

А потім як зарипить на всьо плато:
– А ну відпускай руки!
Турист відпустив руки і…, зрозуміло, полетів вниз. Дідо довго дивився йому вслід, потім виронив спроквола:
– Видно паскудний я мольфар!