Повернулися ввечері втомлені гноми з важкої праці…

Повернулися ввечері втомлені гноми з важкої праці.
Довго дивувалися, що в їхній хатці так чисто і прибрано… І побачили заспану Білосніжку…
– Дівчино-дівчинонько! Ми всі семеро так вдячні тобі за те, що ти прибрала тут нам і поїсти приготувала. Навіть не знаємо, як тобі подякувати…
– Знаєте-знаєте, – потягнулася Білосніжка…

Оповів: Любомир Коваль


Створив Господь мавпу. А тодi дивиться – нє, людина все ж краще…

Створив Господь мавпу. А тодi дивиться – нє, людина все ж краще.
Ну, збирає вiн усiх мавп i каже: – щоб до завтра менi людьми стали!
Ну, мавпи цiлу нiч хвости вiдрiзали, голились, зрештою, прокидається Господь – краса!
Живуть люди у бiлих хатках iз вишневими садочками, хрущi над вишнями гудуть i т.д.

Але що це? Дивиться, а багато мавп все ще у лiсi по деревах стрибають!

Ну, вiн як гримне на них:
– я Господь ваш, я вас створив, як ви смiєте не пiдкорятись словам моїм?! Ну і так ногою притупнув аж блискавки пішли.
Мавпи перелякались, поховались у кущах, аж тодi найсмiливiша вилазить i каже
“А МИ ПА УКРАІНСКІ НІ ПАНІМАЄМ!”