Дружина каже чоловікові: – Який дивний цей маляр, бігме!..

Дружина каже чоловікові:
– Який дивний цей маляр, бігме! Мені вибілив кухню за один вечір на раз-два, а у сусідки і за два тижні ніяк не впорається…
– Ну просто твоїй кухні – п’ятдесят, а сусідчиній – двадцять, – відповідає чоловік, не відриваючись від газети.
– Ти про метри? – з подивом перепитує жінка.
– Я про роки.

Оповіла: Леся Яворська


У старого чоловіка померла дружина – молода і красива жінка…

У старого чоловіка померла дружина – молода і красива жінка…
На похороні він вів себе мужньо, а от коханець його дружини плакав і голосив про свою втрату, не соромлячись. Чоловік довго спостерігав за ним, а після поховання підходить до нього і співчутливо каже, поплескуючи по плечу:
– Не журися, хлопче, я збираюся женитися знову!


Ранній ранок. Чоловік з жінкою сплять у ліжку…

Ранній ранок. Чоловік з жінкою сплять в ліжку…
Чоловік взагалі-то мав зранку на кілька днів їхати у відрядження, але пізно вночі йому подзвонили і сказали, що поїздка переноситься…
Лунає телефонний дзвінок. Чоловік бере слухавку, мовчки уважно слухає, потім ричить туди, в дірочки:
– Я Вам хто – авіадиспетчер чи що?!. П’ята ранку!.. Дебіл!.. – і кидає слухавку.
Жінка, потягуючись:
– Хто дзвонив?
– Та якийсь придурок, ні доброго ранку, ні насерматери, а відразу питається, чи вільна злітна смуга?..

Оповів: Любомир Коваль


Зима. Вечір. Ходив з дружиною в театр. Повертаючись трамваєм додому…

Зима. Вечір. Ходив з дружиною в театр.
Повертаючись трамваєм додому зауважив, що навпроти сидить моя студентка і розмовляє з якоюсь дівчиною, напевно коліжанкою. Сидить, теревенить, не вітається. Через деякий час вона уважно дивиться на мене і каже:
– Ой! Андрію Петровичу, а я вас одягненим і не впізнала!

Оповіла: Леся Яворська


Одна жвава красуня була вкрай роздратована тим, що з деяких пір…

Одна жвава красуня була вкрай роздратована тим, що з деяких пір її почав переслідувати якийсь незнайомець.
Втім, він не робив ніяких конкретних дій. До того ж він виявився досить симпатичним. Зрештою одного разу вона не витримала, обернулася до нього і каже:
– Що це ви постійно за мною ходите ? Якщо ви собі щось дозволите, я покличу свого чоловіка.
– А де ваш чоловік ? – несміливо запитав незнайомець.
– Вчора поїхав на тиждень у відрядження.

Оповіла: Леся Яворська


Сидять двоє чоловік на роботі. В кінці дня один з них дзвонить своїй дружині…

Сидять двоє чоловік на роботі. В кінці дня один з них дзвонить своїй дружині:
– Так, візьми набери дві каструлі і постав на газ, най гріється. Коли я прийду, щоб вода вже була гарячою. Чуєш мене?
Колега все це чує і здивовано питає:
– Невже ти так дружині все наказуєш?
– Та наказую, а що, коли я прийду додому і маю мити посуду в холодній воді?

Оповіла: Леся Яворська


Здибалися два куми на полонині, стали до розмови. Один другому все каже, скільки він зробив…

Здибалися два куми на полонині, стали до розмови.
Один другому все каже, скільки він зробив. Той слухав, слухав і каже:
– Куме, як це вам вдається стільки встигати і ставитися до всього оптимістично ?
– Та я просто ні з ким не сперечаюся.
– Але це ж неможливо ?!
– Ну, неможливо, так неможливо.

Оповіла: Леся Яворська


Жила собі пара. Жінка все забагала якихось презентів, а чоловік її був відомим скнарою…

Жила собі пара. Жінка все забагала якихось презентів, а чоловік її був відомим скнарою.
І от якимось дивом знайшла жінка чоловікову “заначку”… Відразу кинулася до мужа з питаннями:
– Оба-на!!! А то звідки в тебе так багато грошей?!.
– Що значить – “звідки”?! На подарунок тобі збирав…
– Та-ааак? Справді?!. А чого ж так мало?!.

Оповів: Любомир Коваль


Йде вулицею професор з дружиною. Тут жінка киває якомусь двірнику…

Йде вулицею професор з дружиною. Тут жінка киває якомусь двірнику.
Чоловік глянув скоса та й питає:
– Хто це?
– Та вчилися разом, він кликав мене заміж!
– Ось бачиш, якби ти тоді погодилася, то зараз була б дружиною двірника!
– Любий, якби я тоді погодилася, то зараз професором був би він.

Оповіла: Леся Яворська


У холі пологового будинку – схвильований чоловік…

У холі пологового будинку – схвильований чоловік…
Він то присяде, то нервово ходить туди-сюди. Нарешті медсестра виносить йому новонародженого чорношкірого малюка. Видно, що медсестрі ніяково, у той час як чоловік уважно придивляється до дитини. А тоді він сплескує руками:
– Іншого я від своєї Марусі не чекав! Вічно у неї все пригорає!