Книжковий магазин в центрі міста. Заходить хлоп, років п’ятдесяти…

Книжковий магазин в центрі міста. Заходить хлоп, років п’ятдесяти. Роззирається довкола, пробігся поглядом по вітринах. Підходить до продавчині. Та питає:
– Чого пан бажає?
Хлоп мовчки тицяє пальцем на книгу в куточку вітрини – “Секрети кунілінгусу”.
Продавчиня дивиться на нього з неприхованою злістю:
– А що, язиком поворушити вже ліньки?..

Оповів: Любомир Коваль


Поважна жінка із гарненькою дочкою заходить до лікаря…

Поважна жінка із гарненькою дочкою заходить до лікаря. Лікар швидко окинув поглядом молоду дівчину.
– Роздягайтеся, – мило усміхаючись, каже він до дівчини. Дівчина здивовано витріщає очі, тут швиденько втручається у розмову мати:
– Пане лікарю, та це я хвора!
– А-а-а, вибачайте, – промовляє доктор, не приховуючи розчарування. – Ну тоді, будь ласка, покажіть язика.


Гуцул на прийомі у лікаря: – Пане доктор біду маю…

Гуцул на прийомі у лікаря:
– Пане доктор біду маю.
– Та яку?
– Мені лиш 82 роки,а з жінкою сплю не більше, як раз на тиждень.
– Та то дуже добре, дай Боже всім так!

– Та де ж докторе добре. Моєму кумові 96 років а він каже що 2-3 рази на день годен. То що бисте ми порадили?

– Покажіть но язика
Гуцул показує язика.
Лікар:
– Не бачу ніяких причин, щоб Ви не могли казати так само!