Одного разу в одному офісі дві секретарки-білявки поставили друкувати 100 порожніх сторінок…

Одного разу в одному офісі дві секретарки-білявки поставили друкувати 100 порожніх сторінок.
Решта працівників не могли второпати – навіщо?
Пішли відразу припущення, що:
– Хотіли погодувати принтер…
– Думали, що друкують невидимим чорнилом…
Виявилося, що їм бос сказав відрахувати сотню листів А4, а руками їм то ліньки було робити…
І хто з нас після цього “бльондинка”?..

Оповів: Любомир Коваль


Співбесіда на заводі. Перед директором заводу – привітна блондинка…

Співбесіда на заводі. Перед директором заводу – привітна блондинка.
– Загалом жодних застережень проти Вашої кандидатури на місце сортувальниці болтів та гайок у механічному цеху в мене немає. Назвіть, на Ваш погляд, сильні сторони Вашого характеру…
– Ну… Я безвідмовна.
– Обана! А які ж тоді Ваші слабкі сторони?
– Слабенька на передок…

Оповів: Любомир Коваль


Багатоповерховий будинок. У квартиру брутального мужчини стукає блондинка…

Багатоповерховий будинок. У квартиру брутального мужчини стукає блондинка.
— Доброго дня! Я Ваша нова сусідка. Вибачте, що турбую, я тільки на хвилинку…Чи є у Вас сіль? Я б позичила у Вас трохи.
Хлоп завис на секунду, оглянув сусідку з ніг до голови і каже:
— Заходь, красуне, роздягайся. Зараз ми разом з тобою і пошукаємо сіль…

Оповів: Любомир Коваль


Університет. Іспит зі світової літератури. Викладач запитує у студентки-блондинки…

Університет. Іспит зі світової літератури. Викладач запитує у студентки-блондинки:
– Чи хотіли б ви поспілкуватися із авторами тих книг, які ви прочитали?
– Так, звичайно, – відповідає блондинка.
– А от якби ви могли зустрітися й поговорити з будь-яким письменником, живим чи вже мертвим, то кого б ви вибрали?
– Звичайно, що живого!

Оповіла: Леся Яворська


Лікар закінчує огляд молодої і томної бльондинки. Кілька хвилин щось пише, потім каже…

Лікар закінчує огляд молодої і томної бльондинки. Кілька хвилин щось пише, потім каже:
– Ви є дуже хвора. Але не безнадійно. Ви вчасно звернулися, і, дуже добре, що саме до мене. І я Вас вилікую. Значить, так: на ніяку роботу Ви вже не повертаєтеся,.. йдете просто додому… Вдома роздягніться, прийміть гарячу ванну,.. не менше двадцяти хвилин по-будьте у ванні… Після цього, коли вийдете, добре витріться, випийте третину пляшечки ось цієї мікстури, котрої я тільки що для Вас приготував, і, відразу лягайте до ліжечка. Хвилин через десять на Вас нахлине легка дрімота і по тілу пробіжить приємний легесенький свербіж,.. це так має бути. Нікому не відкривайте двері та не відповідайте на телефонні дзвінки… Поки не почуєте три коротких подвійних стуки у двері…

Оповів: Любомир Коваль


Блондинка у відчаї телефонує до пожежників і несамовито кричить у слухавку…

Блондинка у відчаї телефонує до пожежників і несамовито кричить у слухавку:
— Благаю, допоможіть! Рятуйте! Мій будинок горить! Приїжджайте якомога швидше, прошу!
Диспетчер спокійно вислухав крики жінки, бере ручку, щоб записати її адресу і незворушно питає:
— Шановна! А як до вас їхати?
— Що за питання – як, як?! На великій червоній машині!


Кум до кума: – Куме, чому ви такі сумні?…

Кум до кума:
– Куме, чому ви такі сумні?
– Та, куме, навіть і не питайте. Минулої ночі уві сні познайомився з такою чарівною блондинкою, що навіть не можу вам передати, яка ж вона була красива – просто лялічка.
– Ну тоді, куме, чим ви незадоволені?
– Ой, куме, дружина, гадюка, розбудила в той момент, коли я записував її номер.

Оповіла: Леся Яворська


Про білявку, гуцулів і колеса

Білявка зі столиці їхала в Карпати на своїй крутій іномарці, але пробила два колеса і зупинилась на узбіччі.
В цей час їхали два гуцули на коні.
Блондинка звертається до них:
– Рєбята, памагітє – я в долгу нє астанусь!
Ті поважно злізли з коня і, оглянули пробиті колеса, та й дійшли до висновку:
– Та шо… – кажуть, – тре’ мінєти.
Блондинка:
– Рєбята, на два согласна. Но коню – делать не буду! – категорично заявила білявка.