Притча: розмова з Богом

Чоловік. Отче наш, …
Бог. Так?
Чоловік. Не перебивай мене, я молюся.
Бог. Але ти покликав Мене.
Чоловік. Покликав Тебе? Я Тебе не кликав, я молився. Отче наш, що єси на небесах…
Бог. Ну ось, знову ти це зробив.
Чоловік. Що зробив?
Бог. Покликав Мене, ти сказав: «Отче наш, що єси на небесах». Ось Я. Що у тебе сталося?
Чоловік. Але я нічого не хотів сказати. Знаєш, так просто говорив свою щоденну молитву. Я завжди молюся. Відчуваю, що це мій обов’язок.
Бог. Добре. Продовжуй.
Чоловік. Нехай святиться ім’я Твоє…
Бог. Стій, що ти маєш на увазі?
Чоловік. Ти про що?
Бог. Нехай святиться ім’я Твоє?
Чоловік. Нуу… це означає. Звідки я знаю, що це означає? Просто частина молитви. До речі, що це означає?
Бог. Це означає гідний, святий, чудовий.
Чоловік. Аа, тепер зрозуміло. Ніколи раніше не думав, що таке «святиться». Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Бог. Ти правда цього хочеш?
Чоловік. Звичайно, чому б і ні?
Бог. Що ж ти будеш робити?
Чоловік. Робити? Нічого, напевно. Я просто думаю буде добре, якщо Ти будеш все тримати під контролем тут внизу так само, як і там на верху.
Бог. Є у Мене контроль над Тобою?
Чоловік. Ммм, я ходжу в церкву.
Бог. Це не те, про що я тебе запитав.
Чоловік. Вистачить до мене чіплятися. Я нічим не гірше тих лицемірів, які ходять в церкву!
Бог. Вибач, але по-моєму ти молився, щоб здійснилася Моя воля?
Чоловік. Гаразд. Думаю мені є над чим попрацювати.
Бог. Чудово.
Чоловік. Послухай, Господь, мені потрібно закінчити молитву. Зазвичай, вона не займала стільки часу. Хліб наш насущний дай нам сьогодні…
Бог. Тобі потрібно це вирізати.
Чоловік. Це ще чому?
Бог. Ти весь час турбуєшся про завтрашній день.
Чоловік. Гей, хвилиночку. Що це таке? Я тут намагаюся виконати свої релігійні обов’язки, а Ти без кінця мене перериваєш і нагадуєш про мої поступки.
Бог. Знаєш, коли молишся завжди є небезпека закінчити молитву зміненим. Ти покликав Мене, і ось Я тут. Продовжуй молитися.
Чоловік. Я боюся…
Бог. Чого?
Чоловік. Я вже не знаю, що Ти скажеш.
Бог. Спробуй і побачиш.
Чоловік. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…
Бог. І як у тебе справи з пробаченням?
Чоловік. Пробач. Але я не можу пробачити його, Ти ж знаєш.
Бог. А що ж твоя молитва, про що ти молився?
Чоловік. Я не мав на увазі того, про що молився…
Бог. Якщо ти молишся не тому, що хочеш поговорити зі Мною, а тому що ТАК ТРЕБА, то це просто релігія… і Мене там немає.
Я слухаю СЕРЦЕ, а не слова…

За матеріалами: Тутка


Про чорта та інженера

Помер один Інженер і потрапив до Пекла. Роздивився, що до чого, освоївся…
І доволі швидко його перестав влаштовувати той рівень комфорту, який панував у Пеклі. А маю казати, що Інженер той за життя був дуже кмітливий і винахідливий, непогано заробляв, з ким треба ділився, побудував собі файний особняк в три поверхи десь так за 20 км від Львова, як по дорозі на Краків, із великим садом і басейном; та й у самому королівському Львові мав помешкання в двох рівнях на Новому Львові,.. теж парк поряд, чистенька джерельна водичка,.. суперовий басейн на Петрушевича близенько… Словом, жив він за життя незле. Але хтів жити ще ліпше. Та й злигався чи то з “ригоаналами”, чи то із “самонемічними”, чи ще з якимись презервативами… Та й фсьо! Не було на то ради – мусів за таке товариство по смерти йти до Пекла! Бо мати дочиніння з такими фацетами – то є великий і тєжкий гріх!..
І от він у Пеклі. Яко правдивий і моцний Інженер, почав він ото Пекло вдосконалювати. У короткі терміни встановив там кондиціонери, освіжувачі повітря в туалєтах, басейн з гідромасажем (правда, без сауни; бо на холєри в пеклі ще й сауна?!.), розмаїті ескалатори для транспортування смоли,.. і т. п. і т.д… Взнавши про те, яке “неподобство” твориться у Пеклі, телефонує Господь із Небесі до Сатани:
– Ну що, Рогатий, як там у вас справи?
– Справи просто пречудово. У нас тепер є кондиціонери, освіжувачі повітря в туалєтах, басейн з гідромасажем, розмаїті ескалатори і сам Чорт навіть не знає, що в нас там ще є і що цей Інженер ще придумає і встановить у найближчий час.
– Що-о-оо?!! У вас є Інженер?!. Слухай сюди, Дідьку, тут якась помилка. Інженери не повинні потрапляти до Пекла! Негайно відішли його до мене!..
– Нізащо! Мені дуже сподобалося мати толкового Інженера в команді. Я йому такі умови влаштував, що не то що в Раю – у Межигір`ї таких не було!..
– Слухай уважно: Інженера негайно на Небесі!..
– Та ну тебе,.. розігнався!.. І що ти мені зробиш? Я ж твоє породження, котре вже давно перевершило тебе у силі, нахабстві, хитрості… От тільки сотворити я нічого поки що не можу. Хіба що плодити Зло…
– Слухай уважно, говорю востаннє: Інженера негайно на Небесі! Інакше я буду з тобою судитися!..
– Ага! Судися, судися… А сам як думаєш – розумного Юриста ти де знайдеш?..

Оповів: Любомир Коваль


Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою…

Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою…
(Книга Буття 2:7)

А після цього сказав Він тому чоловікові, що зможе він, той чоловік, знайти щастя в любому куточку Землі…
Після чого, посміхаючись, зробив Він Землю круглою…

Оповів: Любомир Коваль


Давно-давно, десь в Едемі. Приходить Єва до Творця…

Давно-давно, десь в Едемі. Приходить Єва до Творця:
– Господи! Ти так все чудово влаштував, і отой чарівний сад, і райські кущі, і яблунька, і навіть ота-во прикольна гадюка! Але чому мені так сумно і одиноко, Господи?
– Гаразд! Я попробую допомогти тобі, я сотворю тобі друга…
– Так, Господи…
– Це буде сильна, брутальна, смердюча і хтива тварюка,.. вся із пристрастей і протиріч…
– Так, Господи…
– Його неможливо буде приборкати,.. весь день він буде полювати,.. вечором буде грати в карти,.. буде без міри жерти і вживати алкогольні напої, а опісля – ригати і пердіти де попало… А ночами – ублажати тебе…
– Так, Господи…
– Але тоді ти маєш пообіцяти мені де-що…
– Так, Господи! Я на все згідна, лиш би одній не бути!..
– Ніколи! Ніколи і за жодних обставин не кажи йому, що я сотворив тебе першою!!!..

Оповів: Любомир Коваль


Про чотирьох бойків і суперечку

Одного разу посперечалися чотири бойки про якусь дрібницю.
Не важливо навіть про що. Кожний мав свою тверду думку про предмет суперечки. Вкінці їм ця суперечка надоїла, бо надходив час на вечерю, і, поступово хлопи почали приходити до якоїсь спільної думки. Всі,.. крім одного. І тyт, той один, побачивши, що всі аргументи вичерпані, почав ревно молитися до Бога:
– Боже! Я знаю, що я пpавий! Підмиленіє молю тебе, яви якийсь знак, аби тих три придурки зрозуміли, що я правий!
Тyт же небо затягнуло хмарами, пішла злива і вдарив грім.
– О, видите?!. – аж закpичав бойко, – сам пан Біг дає вам знак, що я правий!
– Та шо ти таке дурне городиш! Що нігди дощ не падав і не гриміло?.. – заперечують йому ті троє. – Звичайне співпадіння…
Тоді хлоп впав на коліна, знову пpостеp pyки до неба і надривно сказав:
– Боже милостивий! Ще раз молю тебе, дай нам ще один знак! Най блискавка вдарить он в то дерево!..
Тyт,.. ба-бах – і блискавка розколює дерево…
– Ну шо?!. А видите, а чи я не казов?!.
Ті тpоє:
– Hy і шо з того! Пpи гpозі завжди таке буває…
Але бойко – то є бойко. Б’є поклони і просить в Господа, аби він явив знак, і, розігнав на небі хмари…….
Раптово хмари розсіялися, яскраве світло залляло полонину і Голос з неба прогримів:
– А ви знаєте хлопаки, він справді має рацію!..
Тpоє бойків переглянулися між собою…
– Hy і що з того?! Все їдно так виходить, шо троє проти двох!..

Оповів: Любомир Коваль


Помер один багатій та й опинився під воротами до раю…

Помер один багатій та й опинився під воротами до раю.
Тут виходить до нього святий Петро:
– Чого тобі треба, чоловіче?
– Святий, впусти мене до раю. Я заслужив – багато церков набудував за життя.
Святий Петро каже:
– Мушу спитати у Бога.
Пішов, нема його, нема, чоловік вже починає метушитися, чого ж так довго. Аж тут Петро вертається:
– Знаєш, ми порадилися з Богом і вирішили, що повернемо тобі гроші за церкви.


Відходить на той світ один старий чоловік…

Помирає один старий чоловік.
До нього приходять попрощатися двоє його друзів – вже також поважного віку – і кажуть:
– Чуєш, Стефане, ти, певно, скоро підеш на небеса, там із Hим ся зустрінеш. І якщо Він про нас спитає, то кажи ти Йому, чуєш, Стефане, що ти нас не видів та й взагалі не знаєш.

Оповіла: Леся Яворська


Помер чоловік і потрапив на небо. Побачив там Бога і питає…

Помер чоловік і потрапив на небо. Побачив там Бога і питає:
– Господи, ну чому в інших було все, а у мене нічого? Все життя тонув у боргах і злиднях. Ти ж міг без особливих зусиль послати мені хоч трошки багатства!
А Бог йому відповідає:
– Я Кожен день тобі слав “Унікальний метод розбагатіти без зусиль”, “Заробіток в інтернеті за кілька годин” і “Реальний спосіб заробляти до $ 5000 на тиждень”!
Ти хоч раз за посиланням перейшов?

Розповів Захар Клименко