Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка

13 кумедних фото про найважчий період дитинства в житті чоловіка.

Іноді настають моменти, коли навіть найсуворіший і найсерйозніший чоловік на певний час впадає в дитинство. У ці хвилини ви легко можете побачити, як він збирає дитячий конструктор або навіть знайти його в пісочниці (серйозно!). Не дарма ж кажуть, що перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка.

Представляємо вашій увазі добірку 13 смішних фотографій, які наочно доведуть вам, що це правда. Приємного перегляду)

#1 Поки дитина спить

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 1

#2 Дуріти ніколи не пізно

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 2

#3 Супергерой готовий!

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 3

#4 Кіндер-сюрприз для дорослих

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 4

#5 Перед таким паровозиком не встоїть ніхто

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 5

#6 Ну весело ж!

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 6

#7 Не менш дивний варіант

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 7

#8 До гри у війну готовий!

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 8

#9 Ця мила зелена лопаточка…

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 9

#10 Мама, я на танку!

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 10

#11 Ну куди ж без солдатиків

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 11

#12 Юні будівельники

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 12

#13 Чоловіки ніколи не дорослішають. І це правда!

Перші 40 років дитинства найважчі в житті чоловіка - 13

Фото з відкритих джерел

Джерело: сlicow


Про лікаря, прутень і скрипку (18+)

Приходить пацієнт до лікаря і каже:
– Пане лікарю, маю таку делікатну проблему, що як заграю на скрипці, то мені прутень піднімається.
Лікар каже:
– Зрозуміло… Знімайте штани, зараз побачимо, що ся діє.
Пацієнт стягнув сподні, лікар подивися і каже:
– А де пан має ту скрипку?
– Та маю тут, з собою.
– Ану попрошу мені зараз заграти.
Пацієнт витягнув скрипку із футляру і почав грати, а той його кучерявий безстидник починає підростати. Лікар то на скрипку кине оком, то на пацієнта, і нарешті каже:
– А, ну то зовсім проста справа! В пана піднімається, бо, курва, пан грає як піхва!


Про двох друзів і слона

Зустрічаються двоє друзів.
Один запитує:
– Як життя?
– Дуже добре! Купив слона: діти в захваті, дружина його обожнює, грядки поливає, до клуні колоди тягає, колодязь чистить.
– Чудово! Слухай, продай, а?
– Ні, він же начебто, як член сім’ї …
– Ну будь ласка! Плачу в 3 рази більше!
– Добре.
За місяць знову зустрічаються:
– Ну що, як слон?
– Жах! Всі грядки розтоптав, клуню зламав, в колодязь надзюрав! Весь будинок в лайні, діти в шоці, дружина з кімнати не виходить.
– У-у-у, братику, ні-і-і. З таким настроєм ти слона не продаси!

Оповів: Віктор Шкільнюк


Про пару, стогони та сусіда (18+)

Чоловік з дуже емоційною дружиною вдома займаються любовними втіхами.
Вранці їх сусід, старий дядько Василь, каже:
– Слухай, Миколо! Ви вночі, коли “оцим-от” займаєтеся, ваші крики та стогони по всьому під’їзду чутні, робіть це як-небудь тихіше!
– А як тихіше?
– Та дружині скотчем рота заліпи, чи що…
Ніч, чоловік скотчем заклеює рота дружині, і вони беруться до “справи”.
Після першого “фінального акту” чоловік кричить:
– Дядьку Василю, так добре?
– Так, добре Миколо!
Після другого:
– І так добре, дядьку Василю?
– Так, добре!
І так кілька разів.
Нарешті старий нервово кричить:
– Микола, прибери ти цей клятий скотч з рота дружини!
– Та ж чому, дядьку Василю?
– Тому що весь будинок думає, що це ти мене граєш!

Оповів: Віктор Шкільнюк


Про чоловіків, жінок і Конфуція

Раз одна жінка прийшла до Конфуція і запитала: 
– Скажіть, Вчителю, чому, коли у чоловіка багато жінок, то в суспільстві – це вважається нормою, а коли в жінки багато чоловіків, то – це непристойно.
Конфуцій поставив перед нею п’ять чайників і п’ять піал і каже:
– Налийте, шановна Пані, чаю в п’ять піал з одного чайника, тоді попробуйте. Смакує?
– Смакує! – погодилася жінка.
– А тепер, навпаки. Налийте в одну піалу із п’яти чайників. А тепер як?
– Ще більше смакує, – призналася жінка.
– От, зараза! – закричав Конфуцій, – таку притчу зіпсувала!

Оповів: Любомир Коваль


Про випивку, качалку і каструлю

Зажурений чоловік питає свого кума:
– Куме, що я маю робити? Коли приходжу додому п’яний, то жінка б’є ня качалкою по голові.
– Куме, а ви каструлю вдягніть.
Через пару днів зустрічають знову.
– Куме, абисте були здорові, таку далисте мені файну пораду. Жінка з каструлею на голові тепер нич не видить.

Оповіла: Леся Яворська


Про мандрівника і магазин для дорослих (18+)

Повернувся чоловік в глухе село з великого міста.
Зібралося все село, слухають його приповідки. Сидять, самогонкою частуються.
І тут мандрівник каже:
– А ще попав у такий цікавий магазин, для дорослих, “Полуничка” називається! Ну чудо, той магазин, скажу я вам! Жінки надувні різних розмірів і різних кольорів продаються!
Тут найжвавіша тітка на селі і запитує:
– Ну а чоловіки там надувні є?
Мандрівник:
– Сказати чесно, – чоловіків не бачив. Може, і не завезли. Але ви би бачили скільки там до них запчастин!


Про холодець і політику

Свято, в селі празник.
Люди в хаті за столом.
Поруч сидять два куми.
Один до другого:
– Куме, а чи будете холодцем закушувати?
– А з чого той холодець?
– Та з ноги!
– А з чиєї ноги?
– Та як з чиєї, та зі свинячої!
– А з лівої чи з правої?
– Йой, куме, ви знову про ту політику!

Оповіла: Леся Яворська


Про двох гуцулів і “Лебедине озеро”

Приїхали якось напередодні Великодня верховинці з Карпат до Львова.
Щось до свят прикупити, містом пройтися,.. трохи смерід з тих всіх гусей-качок-свиней вивітрити…
Коли втомилися вже ходити, зайшли до Львівської опери. А там якраз, в-акурат, показували балет «Лебедине озеро»…
Сидять ото вони,.. сидять, дивляться. Балет в розпалі…
Тут один в другого на вухо питається:
– А чо то вони ніц-но цілий час навшпиньках скачуть?
– Не знаю, сусіде. Лебедів багато,.. певно шо бояться їден на другого наступити…
– Так-так,.. багато лебедів. Певно шо всеньке подвір’я в гімні…

Оповів: Любомир Коваль