Про пана Ковальського у шафі

Приїхав чоловік з відрядження.
Сильно втомлений і голодний приxодить додому.
Сів їсти, а тут прибігає дитина і тихо йому каже:
– Татку, татку, а там у шафі голий пан Ковальський сидить.
– Йой, дитино моя, та я такий змучений, такий змордований, хочу лише поїсти, напитися і піти спати. Дай татові відпочити.
За xвилинку приxодить інша дитина й теж саме:
– Тату! А там в шафі голий пан Ковальский сидить.
– Дитино! Тато сильно втомився, хоче їсти і піти спати. Дай татові відпочити.
Через деякий час прибігає сама молодша дитина і голосно кричить:
– Тяту, тяту! А там у сафі голий дядько сидить.
Чоловік зривається, біжить до шафи, відкриває її, а там голий пан Ковальський. Страшно знервований чоловік йому каже:
– Слухайте, пане Ковальський, та перестаньте вже страшити моїх дітей.


Про поважного пана і весняний день

В одній з львівських ресторацій сидить поважний пан, п’є горілочку і насолоджується гарним весняним днем.
Через деякий час кличе він кельнера і каже йому:
– Шановний, я вас попрошу подати мені бельгійського пива ламбік.
– О, пиво? Пан бажає пиво після горілки?
– Зовсім ні, шановний! Зовсім не після горілки, а перед шампанським!

Оповіла: Леся Яворська


Про похорони і старих друзів

Похоронна процесія. Назустріч їй йде собі чоловік.
Раптом він зауважує знайомого попереду процесії, аж пританцьовуючи підходить до нього, плескає по спині і радісно питає:
– Степааане! Кіко літ, кіко зим?! Ще бачилися, як у школі!
– Послухай, друже, вибач. В мене горе – моя жінка померла…
– О! Так ти нарешті одружився? Я ж не знав! Вітаю, вітаю!..

Оповів: Любомир Коваль


Про старшого хлопа, окуліста і алкоголь

Старший бойко на прийомі у лікаря…
Лікар після огляду категорично заявляє:
— Або Ви, прошу пана, негайно, і, то вже нині, перестаєте випивати алкоголь взагалі, або осліпнете! Вибирайте!
— Знаєте шо, ласкавий панночку, я вже старший хлоп. І мені сї так здає, шо вже їм видів всьо, шо хтів…

Оповів: Любомир Коваль


Про хитрого хлопця в ресторані

Одеса. Вечір.
В ресторан заходить молодий чоловік і замовляє в офіціанта пляшку горілки, потім кличе його і просить поміняти пляшку горілки на пляшку коньяку, випиває коньяк, і прямує до виходу. Офіціант:
– Молодий чоловіче, ви ж не заплатили за коньяк!
– Так я ж вам за нього пляшку горілки віддав.
– Так ви ж за горілку не платили.
– Так я ж її і не пив!

Оповіла: Леся Яворська


Про День космонавтики і сімейне свято

Здибались два кума.
Один каже другому:
– Куме, а ми з жінкою 12 квітня останні роки відзначаємо день космонавтики. Це наше тепер сімейне свято.
– Куми, чи ви подуріли ? Яким це ви боком до космосу стали?
– Пару років тому мене викрадали інопланетяни. Чотири дні вони проводили надомною досліди, якщо б дружина не повірила – ні сім’ї, ні сімейного свята.

Оповіла: Леся Яворська


Скористався нагодою (гумореска)

До куми кум заявився,
Сумний вигляд сотворив,
Потім в очі подивився
І таке проговорив:
– Дуже хочу, кумо люба,
Я тобі сто баксів дать,
Лиш дозволь тебе у губи
Один раз поцілувать.
Кума трішки здивувалась,
Слів ніяких не знайде,
Але довго не вагалась.
Кум і далі в наступ йде:
– Як даси помацать груди,
Іще сотню відвалю!
Кума мислить: “Будь, що буде.
Де я ще так зароблю?”
Кум завівся вже від цього:
– Ще сто доларів я дам
І усе заради того,
Щоб піти у ліжко нам.
Вже кумі й діватись ні́де
(її в ліжко кум несе),
Думає: “Він скоро піде
І забуду я про все.”

Кум пішов. Кума рахує,
Скільки грошей в неї є –
Чоловік телефонує
І питання задає:
– Чи приходив кум сьогодні?
– Нещодавно завітав…
– А приніс він ті три сотні,
Що тобі я передав?

Оповів: В’ячеслав Даниленко
03.06.2013


Про офіцера і хитру жінку

Офіцер-ракетник приходить додому з нічного чергування…
Тільки повісив у шафу піджака, як жінка із спальні кричить:
– Хліба немає, вернися і купи!
Він одягає піджака, йде в магазин. Знайомий продавець запитує:
– Старий, а ти що, службу змінив?
– Ні, а з чого ти взяв?
– Так на тобі форма пожежника!

Оповів: Любомир Коваль


Про хитрого грішника

Приходить один чоловік до священника, щоб висповідатися, бо згрішив з чужою дружиною.
Пан отець його питає:
– Ну кажи, грішник, з чиєю дружиною ти зробив таке гріхопадіння?
– Не можу сказати, пане отче, соромно.
– Ага соромно? А чи не з дружиною кравця Степана?
– Ні, пане отче.
– Ні? Тоді, мабуть, з дружиною булочника Івана?
– Ні, пане отче.
– І вона ні? Знаю. З нареченою торговця Петра, вона відома блудниця. Адже так?
– Ні, пане отче.
– Йди геть з церкви! Не буде тобі ніякого прощення!
Чоловік виходить задоволений. Його колега, який чекав його при виході, питає:
– Ну що, відпустив тобі гріх, пан отець?
– Ні.
– А чого тоді так посміхаєшся?
– А скільки я тепер нових адресочків знаю.

Оповіла: Леся Яворська


Про жінку на полюванні і лося

Жінка довго випрошувала чоловіка взяти її на полювання, поки не допекла його остаточно.
І він її взяв… Приїжджають до лісу, чоловік дає їй рушницю і каже:
– Ти стій тут і чекай, а я с другого боку лося на тебе гнати буду. Коли лось на тебе вискочить, ти стріляй, потім клич мене, і охораняй тушу поки я не прийду; тільки не йди с цього місця поки мене не дочекаєшся.
Залишив хлоп жінку, а сам пішов на сусідню поляну с друзяками горілочку пити. Тільки розлили, тут стрільба, крики страшні,.. лемент пекельний… Прибігає чоловік до жінки і бачить: біля жінки туша якоїсь тварини лежить і якийсь чужий хлоп бігає і кричить:
– Та твій це лось, твій, Господи Боже ти мій! Дай тільки сідло з нього зніму…

Оповів: Любомир Коваль