Сів мисливець коло свого пса, гладить його і захоплено бурмоче собі під ніс…

Сів мисливець коло свого пса, гладить його і захоплено бурмоче собі під ніс:
— Але ж у мене мудрий пес! Зловив двох зайців, приніс їх. А як дорогу добре додому знає! Ех! Ще би він умів говорити!
— Стережись! — каже пес. — Зараз на тебе гепнеться велика суха гілляка з дерева!
Мисливець втратив дар мови, вирячив очі і завмер. Тут тріщить гілка на дереві, падає і боляче лупить його по макітрі.
“І що з того, що я вмію говорити?” — подумав пес.


Два бойки напилися десь на празнику, і сперечаються, чий дідо були вищим…

Два бойки напилися десь на празнику, і сперечаються, чий дідо були вищим:
– Мій дідо були такі виcoкі, як oто деревo!
– А мій дідо були такі виcoкі, як oн та гoра!
– Та шо там твоя гора, мій дідо були такі виcoкі, щo діcтавали дo зірок!
– А зорі круглі були?
– Ая!
– А теплі?
– Ясне!
– Значить тo були яйця мoгo діда…

Джерело: Lubomyr Koval