Жінці вночі сняться жахи, вона голосно кричить, потім будить чоловіка…

Жінці вночі сняться жахи, вона голосно кричить, потім будить чоловіка.
– Що з тобою, кохана? – питається спросоння він.
– Мені приснилося, ніби за мною гналися людожери, я втікала, поки не опинилася на краю провалля…
– Як страшно…
– Ну-ууу… І мені нічого не залишалося робити, як стрибати вниз. От лечу я лечу, як раптом бачу – зі скелі стирчить деревце. І то є ціле щастя, що мені вдалося вхопитися за це деревце. І після цього я прокинулася. А тут ти поряд. Як же я тебе люблю!..
– Ну от бачиш, як все добре ся скінчило! Так що можеш тепер деревце відпустити, поки з корінням його не вирвала…

Оповів: Любомир Коваль


Сів мисливець коло свого пса, гладить його і захоплено бурмоче собі під ніс…

Сів мисливець коло свого пса, гладить його і захоплено бурмоче собі під ніс:
— Але ж у мене мудрий пес! Зловив двох зайців, приніс їх. А як дорогу добре додому знає! Ех! Ще би він умів говорити!
— Стережись! — каже пес. — Зараз на тебе гепнеться велика суха гілляка з дерева!
Мисливець втратив дар мови, вирячив очі і завмер. Тут тріщить гілка на дереві, падає і боляче лупить його по макітрі.
“І що з того, що я вмію говорити?” — подумав пес.


Два бойки напилися десь на празнику, і сперечаються, чий дідо були вищим…

Два бойки напилися десь на празнику, і сперечаються, чий дідо були вищим:
– Мій дідо були такі виcoкі, як oто деревo!
– А мій дідо були такі виcoкі, як oн та гoра!
– Та шо там твоя гора, мій дідо були такі виcoкі, щo діcтавали дo зірок!
– А зорі круглі були?
– Ая!
– А теплі?
– Ясне!
– Значить тo були яйця мoгo діда…

Джерело: Lubomyr Koval