У барі старий хлоп повчає молодого: – Якщо кобіта кличе на горнятко чаю чи на філіжанку кави – не можна тому вірити!..

У барі старий хлоп повчає молодого:
– Якщо кобіта кличе на горнятко чаю чи на філіжанку кави – не можна тому вірити! То всьо є грубий виверт і безсовісний обман! Чай чи кава, якщо навіть і будуть, то аж десь удосвіта, під ранок… Чекати доведеться всю ніч! І якби ж то просто чекати! То нещасне горнятко чаю треба буде тяжко і до знемоги відробляти! Причому авансом. 😜

Оповів: Любомир Коваль


Пацієнт виходить із кабінету стоматолога…

Пацієнт виходить із кабінету стоматолога. Вже в дверях питає:
– Лікарю, алкоголь після видалення зуба мені дві години вживати не можна, курити не можна… Хоча б матюкатися зі злості можна?
Лікар відповідає:
– Категорично заборонено! Ви вилаєтеся, тоді Вам захочеться випити, а після цього – відразу закурити. А Вам того всього не-мож-на!..

Оповів: Любомир Коваль


У суді розглядають справу в’язня, який півроку робив підкоп у в’язниці, аби втекти…

У суді розглядають справу в’язня, який півроку робив підкоп у в’язниці, аби втекти.
Однак йому то ся не вдало – чоловіка піймали і тепер він знову постав перед судом.
– Підсудний! Чому Ви пробували втекти з криміналу?
– Ваша честь! Я дуже ся хтів оженити! – випалює чоловік.
– Дивні ж у Вас уявлення про свободу…

Оповів: Любомир Коваль


Кум здибав кума і повідає, з якою ладною кобітою він нині в місті познайомивсі…

Кум здибав кума і повідає, з якою ладною кобітою він нині в місті познайомивсі.
Вже і про очка її сині повідає, і про стрій барвистий, про волосся розкішне, як пшеничне перевесло, і вкінці каже:
– Куме, я тут грішним ділом подумав …
Той перебиває:
– Головою треба думати, куме, головою!

Оповіла: Леся Яворська


На лижному курорті десь в Карпатах до столика, за яким сиділа красива дама і попивала глінтвейн, підійшов джентльмен.

На лижному курорті десь в Карпатах до столика, за яким сиділа красива дама і попивала глінтвейн, підійшов джентльмен.
– Чи можна скласти вам компанію, шановна добродійко?
– Прошу дуже, шановний добродію, – ввічливо відповіла дама і продовжила. – Поставте, будь ласка, лижі біля моїх і замовте собі склянку гарячого глінтвейну, – зворотно запропонувавши йому присісти за столик біля неї.
Чоловік замовив глінтвейн, горнятко чорної кави і представився:
– Мене звати Олександр. Я з Одеси. Я кандидат математичних наук і мені сорок один рік, – наголосивши на своєму віці, так як його зацікавив вік дами, яка пристойно виглядала, але видно було, що вона вже жінка немолода.
Відчувши у запитанні запитання, дама, потягнувши ковток глінтвейну, виважено сказала:
– А мене звати Теодозія. Я зі Львова. Я кандидат економічних наук і мені тридцять дев’ять років, – потягнула ще трішки глінтвейну і додала, – і сімдесят два місяці.

Оповіла: Леся Яворська


У барі старий хлоп повчає молодого: – Горілка з льодом шкодить ниркам, ром з льодом – печінці…

У барі старий хлоп повчає молодого:
– Горілка з льодом шкодить ниркам, ром з льодом – печінці, джин з льодом вбиває серце, віскі з льодом руйнує мозок…
А лід, який падає з даху, може взагалі розбити голову чи, не дай Боже, навіть вбити!
Я вам так скажу, що той лід – то є страшна вбивча сила!

Оповів: Любомир Коваль


На березі одного ставка тихої літньої української ночі сидять двоє…

На березі одного ставка тихої літньої української ночі сидять двоє…
Вона:
– Ну чого ж ти мовчиш? Розказав би мені щось – про сузір’я, про погоду. Вже сіріє, скоро он сонце зійде…
Він:
– Та ти ж знаєш, який я сором’язливий! Якби ти мені дала ще з вечора, то я б і пішов собі…

Оповів: Любомир Коваль


Жінка погрозливо до чоловіка: – Чуєш, нє? Ти, взагалі слухаєш, що я тобі вже добру годину вповідаю?!.

Жінка погрозливо до чоловіка:
– Чуєш, нє, хлопе? Ти взагалі слухаєш, що я тобі вже добру годину повідаю?!
– Аякже…
– Ну, і про що я тобі тіко шо, у тій хвили казала?
– Та як завжди – якусь свою бабську херню городила…
– Кгм, ну гаразд… На цей раз тобі повезло, викрутився…

Оповів: Любомир Коваль


Симпатичний хлопець п’є каву в кав’ярні і спостерігає за гарною дівчиною, яка сидить за сусіднім столиком…

Симпатичний хлопець п’є каву в кав’ярні і спостерігає за гарною дівчиною, яка сидить за сусіднім столиком.
Нарешті наважується і підходить:
– Прошу вибачення, а чи можна вам запропонувати філіжанку кави ?
Тут дівчина несподівано на цілу кав’ярню:
– Та не буду я з тобою спати!
Присутні в кав’ярні люди почали з посмішками озиратися. Хлопець, почервонівши, повернувся до свого столика. За деякий час до нього підсідає ця ж дівчина і тихо каже:
– Ви мені, будь ласка, пробачте, але справа в тому, що я психолог і пишу дисертацію на тему: “Поведінка людей у неадекватних ситуаціях”.
Тут хлопець на все кафе:
– Та ви що? Двісті доларів?!

Оповіла: Леся Яворська