Гра у преферанс затягнулася до ранку. Невиспана дружина виходить зі спальні…

Гра у преферанс затягнулася до ранку.
Невиспана дружина виходить зі спальні у вітальню, а там картярі разом з її чоловіком ще досі грають. Жінка сердито до чоловіка:
– Та коли ж вже нарешті закінчаться ці ігри у нашому домі?!
– Вибач, люба, не знаю, що тобі й сказати. Але цей дім вже не наш…


Чоловік повертається з роботи, знімає мешти, дивиться навколо і зрозуміти нічого не може…

Чоловік повертається з роботи, знімає мешти, дивиться навколо і зрозуміти нічого не може, що за …?!? – ну нічого собі! – вся квартира сяє чистотою, ні пилинки, білизна випрана, посуд відпуцований, вечеря наготовлена, стіл засервірований і навіть графінчик з “біленької” охолодженої…
Стоїть собі ошелешений і думає – може не туди потрапив? Тут дружина назустріч:
– Ой Васильку, заходь рідненький…
– Ксеньо, а що сталося?
– Ой не повіриш – нам інтернет відключили!


Жила на світі консерватóрка, яка хотіла підкорити світ музикою…

Жила на світі консерватóрка, яка хотіла підкорити світ музикою.
І коли вона вправлялась, то залишала кришку рояля закритою, бо ж розуміла, що іншим мешканцям дому своєю музикою вона виликого задоволення не принесе… І, граючи на роялі, вона ніколи не забувала закрити вікна наглухо… І ніколи не грала після десятої вечора… І коли вона ходила по місту, то тримала ноти Бетховена таким чином, щоб ніхто не бачив ім’я цього композитора… Така була консерватóрка.
Як шкода, що вона ще ненародилась…