Зустрілися два колеги при п’ятниці. Після якогось там келішка один починає повідати…

Зустрілися два колеги при п’ятниці. Після якогось там келішка один починає повідати:
– Слухай, їду якось вночі, раптом бачу на дорозі жабу. Підібрав її, приїхав додому, ліг спати, а жабу поклав поруч з собою. Вранці прокидаюся – а зі мною лежить файненька блондинка! Скажи, ти мені віриш ?
– Та вірю, чого би ні.
– А дружина, холєра, – ні!

Оповіла: Леся Яворська


Два колєги сидять на каві і вже добряче при каві філософствують про жінок, хто яку собі в жінки возьме…

Два колєги сидять на каві і вже добряче при каві філософствують про жінок, хто яку собі в жінки возьме:
Один і каже:
– Чуєш, Петре, я якщо надумаю женитися, то візьму собі жінку красиву, мудру, вірну і файну господиню.
– Ого! А ти собі подумав, як з чотирма собі ради даш?

Оповіла: Леся Яворська


Зустрілись два старих знайомих. Один питає: – Слухай, старий! В тебе прекрасна жінка…

Зустрілись два старих знайомих. Один питає:
– Слухай, старий! В тебе прекрасна жінка – розумна, красива, успішна. Як вона примудрилася в тебе закохатися?
– Та-ааа,.. коли я з нею познайомився ще 30 років тому, вона мені так запала в душу, що я пішов на хитрість і прикинувся веселим, розумним, щедрим, дотепним,.. при грошах…
– Ну, а як потім виплутувався?
– Ти знаєш, так нічого і не придумав, як виплутатися. Прийшлося всі тридцять років так і залишатися веселим, люблячим, щедрим, розумним, дотепним і при грошах…

Оповів: Любомир Коваль


Дружина телефонує чоловікові на мобільний телефон: – Ах ти зараза така!..

Дружина телефонує чоловікові на мобільний телефон:
– Ах ти зараза така! Я вже змучилась тебе чекати, місця собі не знаходжу! Де тебе чорти носять?
– Люба! А чи ти пам’ятаєш ту чудову ювелірну крамницю, де ти побачила неймовірно гарне намисто і закохалася в нього з першого погляду?
– Так, звичайно пам’ятаю…
– Так от, люба. Я відпочиваю з друзями в барі навпроти!


Арабський шейх подорожував Україною і закохався в українку…

Арабський шейх подорожував Україною і закохався в українку.
Її тато розповідає своїм друзям:
– Коротше, він мені каже – якщо ви її за мене заміж віддасте, я заплачу за неї стільки золота, скільки вона важить. Ну, я йому відповідаю, що в такому питанні поспішати не треба, поговоримо за місяць.
– Так, – каже один з друзів. – Ти правий, ці шейхи з їх дивними законами… Тут треба добре подумати.
Тато:
– А шо тут думати? Тут думати не треба! Дівчинку годувати треба!


Помирає старий єврей. Зібралися навколо нього родичі і друзі…

Помирає старий єврей. Зібралися навколо нього родичі і друзі. Хочуть на прощання поговорити. Тут хтось із рідних запитує:
– Ну що, Яшо, чи був ти щасливий в цьому житті ?
– Ні.
– Ов, а чому так?
– Вдома я клав одну ложку цукру в чай, в гостях – три, а любив то з двома!

Оповіла: Леся Яворська


Помирає один старий чоловік…

Помирає один старий чоловік. До нього приходять попрощатися двоє його друзів – вже також поважного віку – і кажуть:
– Чуєш, Стефане, ти, певно, скоро підеш на небеса, там із Hим ся зустрінеш. І якщо Він про нас спитає, то кажи ти Йому, чуєш, Стефане, що ти нас не видів та й взагалі не знаєш.

Оповіла: Леся Яворська


Розмовляють двоє друзів…

Розмовляють двоє друзів:
– Я як п’яний додому прийду, то мене жінка в квартиру не пускає.
– А ти, коли в ліфті їхати будеш, роздягнися догола, вийди з ліфта і подзвони у двері. Як тільки вона відкриє – ти закинь речі у квартиру. Вона ж не залишить тебе голого за дверима, впустить до хати.
Випили вони. Розплющує чоловік очі – двері. Він швидко роздягається, двері відчинилися. Викинув речі за двері.
Аж тут вони зачиняються і лунає голос: “Наступна зупинка – ХРЕЩАТИК”.