Попросився чоловік на ночівлю до самотньої вдови, а вона не пускає, мовляв, приставати почнеш…

Попросився чоловік на ночівлю до самотньої вдови, а вона не пускає, мовляв, приставати почнеш.
– Ні, – каже мандрівник – не почну, я джентльмен.
Переночував він, вранці виходить у двір, а там ходять п’ять курей і десять півнів. Запитує господиню, чому у неї на одну курку два півня. Вона каже:
– Півень там тільки один, а інші, як і ти – джентльмени.


На лижному курорті десь в Карпатах до столика, за яким сиділа красива дама і попивала глінтвейн, підійшов джентльмен.

На лижному курорті десь в Карпатах до столика, за яким сиділа красива дама і попивала глінтвейн, підійшов джентльмен.
– Чи можна скласти вам компанію, шановна добродійко?
– Прошу дуже, шановний добродію, – ввічливо відповіла дама і продовжила. – Поставте, будь ласка, лижі біля моїх і замовте собі склянку гарячого глінтвейну, – зворотно запропонувавши йому присісти за столик біля неї.
Чоловік замовив глінтвейн, горнятко чорної кави і представився:
– Мене звати Олександр. Я з Одеси. Я кандидат математичних наук і мені сорок один рік, – наголосивши на своєму віці, так як його зацікавив вік дами, яка пристойно виглядала, але видно було, що вона вже жінка немолода.
Відчувши у запитанні запитання, дама, потягнувши ковток глінтвейну, виважено сказала:
– А мене звати Теодозія. Я зі Львова. Я кандидат економічних наук і мені тридцять дев’ять років, – потягнула ще трішки глінтвейну і додала, – і сімдесят два місяці.

Оповіла: Леся Яворська