Курка (Гумореска)

Запряг Стефко коні- зрані, виїхав орати,
Я сі в хаті залишила, би усьо прибрати.
Зночи курку спорядила, чесником натерла
І цибулі укришила, майонезу вперла.
Всьо зробила до ладу- треба відпочити,
Бо як Стефко сі поверне, то мені… не жити.
Усадила м тую птицю тихо до духовки,
Ладно вбрала зеленинов, дала м пити Бровку.
Як то добре, жи весна- то мені на руку:
Стефко з Богом їде в поле, а я…до Фейсбуку.
Так сі я там почуваю, як у своїй хаті,
Таке всьо там кольорове та й люди крилаті.
Класи сиплю, всьо читаю, шо нині на днині,
Посиділа си нівроку, десь…зо дві годині.
Чую брама заскрипіла,- Стефко сі вертає,
Горіч* вдарила у горло, вітер мнов здуває.
Лечу скоро я до кухні… а там- повно диму,
Вже їм Стефку догодила…у сумну годину.
Вікна скоро відкриваю, жену до півниці…
Несу бутиль свіжий з салом, цибулю та єйці.
Скоро жарю, сало шпарю, єйцьми поливаю-
А шо хлопови сказати, то вже і не знаю.
Подививсі Стефко, збоку, на тії котлети,
Зів спокійно та пішов лігти на бамбетли*.
Мене взяв разом з собов, а би шось казати,
Бо не міг, не то жи спати, навіть задрімати.
-Як не було у селі того інтернету,
То і кури не горіли- читала с газету.
І сиділа, пильнувала, коло тої пічки,
А тепер лиш у Фейсбуці до темної нічки.
Ні з ким спати, ні тулити, ні кого любити…
Так сі хоче ми шо ночи та й на звізди* вити.
-Дай ми, Стефку, я ті прошу, ту святу годину,
Хтось ми видно нині врік, у ту Божу днину.
Завтра другу курку зроблю…най сі на тім стане
Як мі знов, у тім Фейсбуці, нічка не застане.
………………………………………..
Ось так тепер живемО- від рана до ночи,
Де хребет вогнем пече, та вмлівают вочи,
Всьо горит, тече, втікає…чоловікам муки,
Бо прекрасна половина пильнує Фейсбуки.

Оповіла: Леся Утриско


На сповіді: – Отче, я така грішниця: їм багато, особливо шкідливу їжу і найчастіше, коли закушую…

На сповіді:
– Отче, я така грішниця: їм багато, особливо шкідливу їжу і найчастіше, коли закушую. А ще, буває, зловживаю алкоголем, але тільки раз у тиждень, бігме, отче! І ще блуд чіпається до мене, але тільки тоді, отче, коли зловживаю алкоголем …
– Знаю, дочко моя.
– Овва, а звідки ?
– Я стежу за тобою у фейсбуці.

Оповіла: Леся Яворська