Подарувала одна гуцулка своєму хлопові на уродини батога…

Подарувала одна гуцулка своєму хлопові на уродини батога – з тонким натяком на інтимні експерименти в царині сексуальних збочень…
А в результаті – він тепер поставив на кухні канапу, там си постелив, лежить з тим батогом на канапі і, коли вона готує, то траськає її батогом, аби борше сі рухала…

Оповів: Любомир Коваль


Гуцулка приходе до хати, а гуцул вже готовий…

Гуцулка приходе до хати, а гуцул вже готовий. На столи слоїк з паленков, іно на дни трохи ся лишило.
– Та ти ж, курва, до дохтура їздив!
– Не рипи! Дохтур дав пігулок, приписов тепло і сказов жи маю багато пити. Я хтів запарити гарбати, а у видри ні каплі
– І, що треба було горівку дудлити?
– А нє, мав ім такий слабий до кірниці бічи?!

Оповів Олег Ущенко


Зустрілися дві гуцулки, діляться сокровенним…

Зустрілися дві гуцулки, діляться сокровенним.
– Уявляєш, та мій Петро ще втрафить 6 разів за ніч! – каже одна другій.
Та роззявила рота від здивування, прийшла додому та й роздала хлопові на горіхи.
Наступного дня той сусід з претензіями до Петра – того, що 6 разів за ніч. А той і каже:
– Та шо ти слухаєш мою жінку! То вона рахує туди і назад!

Оповіла: Світлана Хітрова


Падоньку солоденький! – Переживання гуцульської ґаздині перед Великоднем

Гуцулія. Єно запіяли кугути.
Ґаздарка зівнули, потєгнуласи під теплов перинов, друлила ногов чоловіка, тий каже:
– П’єтнайціть кулок тонкої кобаси, п’єтнайціть грубшої, десіть кусків підчеревини, десіть – полядвиці, дванайціть – сала, шість салцесонів, п’єть фаршированих риб, пару трилітрових слоїків маринованого товстолоба, штири зайці. Ти горівки кіко вигнов?
– Одинайціть літрів, – бурчить спросоння чоловік.
– Штири перекладанці, шість пляцків, пальчики, роґалі, два сирники, три медівники, ведерко печінкового салату, ведерко олів’є. Йой, я тагі забула з чесником зробити?

– В зеленім ведерку за дверима, – бурчить чоловік, би єно відчіпиласи.

– Пїтнайціть пасок, дві баби, вісім струцлів, вісім штруделів, двайціть флєжок мінеральної води, двайціть синдової, кетчуп, гірчицє, аджіка, ведерко цвіклів.
– Ти ме дась виспатиси?
– Спи вже, спи… Йой! Ти гімалайску сіль купив?
– Ту троха ружову?

– Ая! Купив?

– Нє-а. Не було в склепі.
– Падоньку солоденький, – зривається на ноги злосна гуцулка, – нендзо! Люде зберутси, а я перед ними, що на стів постовлю?!

Олег Ущенко