Про кмітливу жінку

Що це за чоловік стояв поруч із тобою, Марусю?
— Клієнт. А що?
— Подумав, що коханець твій.
— Та ні, Петре. Ну, а якби й коханець, то й що?
— То й усе.
— Що все?
— Вбив би його відразу. Що б ти тоді робила, га?
— Заміж би вийшла.
— Це ще чому?
— Як це чому? Він мертвий, тебе посадили. А я що, сама лишуся?


Усе зачинається з кави…

Усе зачинається з кави.
Один чоловік страшенно волочився за жінками. Міг навіть додому коханку привезти, коли жінка їздила “до мами”…
І при цьому сильно випивав. Напивався так, що не міг пригадати, де він був, з ким, коли… Навіть не міг згадати, з ким випивав…
І якось вирішила вона його провчити. Коли мужа в непритомному стані, всього в помаді і в білявих волосинах доставили до дому, жінка його акуратно роздягнула, вклала у ліжечко, написала записку:
“Ти був пречудовий. Я не міг тобою насититися! Цілую, твій Василь!”…
І поїхала до мами…
Після того той чоловік вже третій тиждень ходить як мішком бульби по голові вдарений. Вже два рази ходив до сповіді: один раз до греко-католицького священика, а другий раз – до православного… Не курить, не випиває взагалі, навіть (про всяк випадок) кави не хоче…
Нє, ну бо ж то всьо зачинається з кави…😂

Оповів: Любомир Коваль


Якось до однієї жінки прийшов коханець…

Якось до однієї жінки прийшов коханець. Розважаються вони собі, значить, як раптом хтось подзвонив у двері.
Жінка:
– Це чоловік! Бігом в туалет, роби там вигляд, що унітаз ремонтуєш…
Коханець забіг у туалет, запхав руку в бачок… жінка йде відчиняти двері, а там – інший коханець…
Розважається вона вже з другим коханцем, як раптом знову хтось подзвонив у двері.
Жінка:
– Це чоловік! Бігом на кухню, поміняй там всі лампочки.
Той бігом на кухню, заліз на стола і починає міняти лампочки…
Жінка тим часом відкриває двері… а то, як виявилося, прийшов третій коханець…
Тільки вона почала бавитися з третім коханцем, тільки увійшли в раж, як знову лунає дверний дзвінок…
Жінка:
– А це вже точно мій чоловік! Ану марш мені на балкон і там щось роби!
– Що саме?
– А відки я знаю, знайди собі там якесь заняття…
Вискочив третій коханець на балкон… відчиняє жінка двері. Заходить втомлений і спрацьований чоловік і відразу до туалету. Ну, щоби там руки помити і т.д… А там вже сидить ще той перший коханець.
– Ти що тут робиш? – здивовано питає чоловік.
– Я – слюсар-сантехнік, – відповів тремтливим голосом перший коханець, – осьо відремонтував Ваш унітаз…
– А-ааа, ну молодець! Тримай, – і чоловік дав йому 20 баксів за работу.
Далі йде на кухню, а там електрик лампочки якраз закінчує замінювати…
Чоловік:
– А ти хто?
– Я – електрик, – тицьнув себе пальцем у груди другий коханець. – Осьо Вам тутечки лампочки замінив…
– Молодець, от на, тримай, – і цьому чоловік теж платить 20 баксів за роботу…
А тим часом третій коханець, котрий весь цей час спостерігав з балкону і ніяк не міг “в’їхати”, що ж там таке відбувається всередині, не витримує, забігає до помешкання, протягає до чоловіка руку…
– І мені, і, мені дай! Я її також відкохав…

Оповів: Любомир Коваль


Один чоловік розповідає своєму товаришу: – Уявляєш, нещодавно зі мною трапилась весела ситуація…

Один чоловік розповідає своєму товаришу:
– Уявляєш, нещодавно зі мною трапилась весела ситуація. Приходжу додому із забави захмелілий, заходжу додому, а у спальні дружина з іншим чоловіком! Я йому пику набив, спустив його зі сходів. А дружину з хати вигнав!
– Так що ж тут веселого?, – здивовано питає товариш.
– А те, що я вранці прокидаюсь у сусідській спальні. Виявляється, що вчора помилився квартирою, а вони мені повернули гроші, про які я вже забув.


Хлопець йде парком і бачить бабцю, яка дуже гірко плаче, сидячи на лавці…

Хлопець йде парком і бачить бабцю, яка дуже гірко плаче, сидячи на лавці.
Підходить і запитує:
— Прошу пані, чому Ви плачете? Може, у Вас трапилось якесь горе?
— У мене вдома живе двадцятидворічний хлопець, – каже бабця. – Ми щоранку кохаємось, а потім він встає, іде на кухню, смажить мої улюблені млинці, варить сосиски, сервірує свіжі соковиті фрукти, заварює свіжозмелену каву і подає це все мені в ліжко.
— Овва! Це чудово! Але чому ж Ви плачете?
Бабця, продовжуючи схлипувати:
— А потім на обід він готує мені прекрасний домашній супчик із свіжих овочів та курочки і пече для мене шоколадні тістечка з горіхами – мої улюблені. А посля цього знову зі мною кохається.
— Це чудово. То чому ж Ви плачете?
Все ще схлипуючи:
— Але це ще не все. На вечерю він готує розкішний яловичий стейк, неймовірно смачний десерт, а потім ми кохаємось аж до другої години ночі!
— Ну тоді, пані, я дійсно не розумію, чим ви не задоволені?
Бабулька, ридаючи, заливаючись слізьми:
— Я за-а-абу-у-ула, де жи-ву!..


Телефонує один чоловік до свого друга й бідкається…

Телефонує один чоловік до свого друга й бідкається:
– Ти знаєш, мені чомусь останнім часом здається, що моя дружина завела собі коханця.
– А то з якої радості ти так вирішив? Чи ти, може, щось запідозрив?
– Ну, дивися, ми переїхали зі Львова до Києва, а до нас і далі приходить той самий сантехнік!


Зустрілися двоє кумплів. Вирішили піти хильнути. Сидять вже двоє напідпитку…

Зустрілися двоє кумплів. Вирішили піти хильнути. Сидять вже двоє напідпитку.
— Моя дружина — шльондра! — з гіркотою виливає душу один другому.
— Чому ти так думаєш?
— Уявляєш, надіслав телеграму, що повертаюся з відрядження, приїжджаю – а вона з коханцем!
Другий сьорбнув пива, подумав та й каже:
— А, може, не шльондра. Може, просто телеграму не отримала…


Їдуть дві жінки в поїзді…

Їдуть дві жінки в поїзді.
Одна до другої:
– Не життя, а туга: ні хлопа нормального, ні грошей.
– Так заведи собі коханця, та й бери з нього по 500 долярів на місяць!
– Та де ж такого взяти, та ще й щоб так багато платив?
– Ну тоді заведи собі двох по 250.
– Та також багато.
– Тоді чотирьох по 125!
Хлоп з верхньої полиці:
– Як дійдете до 5 долярів – розбудіть.