Жінка до чоловіка в істериці: — Негіднику, ти до весілля клявся, що зірку з неба знімеш…

Жінка до чоловіка в істериці: — Негіднику, ти до весілля клявся, що зірку з неба знімеш, що на руках носитимеш, що готовий померти заради мене, а зараз шо?! — Жінко, не вигадуй, я не пригадую такого… — Клявся, клявся… На коліна вставав, клявся-божився… — Ну добре вже, добре, давай сюди твої котлєти… Оповів: Любомир Коваль