Жінка до чоловіка в істериці: — Негіднику, ти до весілля клявся, що зірку з неба знімеш…

Жінка до чоловіка в істериці:
— Негіднику, ти до весілля клявся, що зірку з неба знімеш, що на руках носитимеш, що готовий померти заради мене, а зараз шо?!
— Жінко, не вигадуй, я не пригадую такого…
— Клявся, клявся… На коліна вставав, клявся-божився…
— Ну добре вже, добре, давай сюди твої котлєти…

Оповів: Любомир Коваль