Зібрався один горянин на заробітки до Італії…

Зібрався один горянин на заробітки до Італії. Щоб дізнатися, що його там чекає, пішов до мольфарки, аби ся довідати.
От баба і провіщає йому майбутнє:
– Бачу… Я бачу розкішну віллу, шикарне “Феррарі” на подвір’ї, басейн і неземної краси молоду жінку. Я також бачу Вас…
Хлоп облизався…
– А я, певно, плаваю в тому басейні на такому величезному гумовому матраці, в одній руці в мене димиться кубинська сигара, а в другій я тримаю такого високого кєлішка з солодкою самогонкою, на кєлішок причепили-ми кавальчик помаранчі і з нього стирчить така різнокольорова трубочка,.. нє?
– Нєа,.. не зовсім так. Ви таки тамка стоїте. І в одній руці у Вас димиться недопалок від сигарети “Пріма” без фільтру, а в другій руці Ви тримаєте відро з помиями.. Але дивитеся на то всьо через маленьку дзюрку в паркані…

Оповів: Любомир Коваль


Молоденька і недосвідчена мольфарка начарувала молодому бойкові два роки без сексу…

Молоденька і недосвідчена мольфарка начарувала молодому бойкові два роки без сексу…
Але бойко – то є бойко, і ніц тут, як то кажут, не поробиш.
Чи то він так настрашився тих двох років, що на нього чатували,.. чи то він просто не розгубився…
Але хлопака тут же довів мольфарці, що вона – шарлатанка…

Оповів: Любомир Коваль


Вирішив гуцул піти до мольфарки довідатись про своє майбутнє…

Вирішив гуцул піти до мольфарки довідатись про своє майбутнє. Став біля порога, переминається з ноги на ногу. Врешті наважився, заходить.
Мольфарка, довго розглядаючи карти, затягнулася пахучим димом, випила із горнятка якесь смердюче пійло та й каже:
– Завтра вмре Ваша тесьтьова…
– Йой, паніматко, та я то і без Вас знаю! Ви ми скажіт їдно: посадіт мене чи нє?


Жила у горах Карпатах одна мольфарка…

Жила у горах Карпатах одна мольфарка. Бувало отак-во: як махне правим рукавом – озеро ся з’явить, махне лівим – птаство над озером кружляє, махне двома рукавами – і гори гет наніц щезають…
А як махне си грам 300 без закуски, то вже всьо село ховалося де хто зможе… Такі страшні в мольфарки зачиналися галюцинації…

Оповів Любомир Коваль