Їсти, кохати, надихатися: топ-15 найулюбленіших українських слів

24 серпня, у День Незалежності України з ініціативи студії навчання й розвитку «Tutoria» народився флешмоб #5_чудових_слів. Протягом двох з половиною місяців його учасники згадували найулюбленіші українські слова, ділилися своїми враженнями і спогадами про те, за яких обставин ці слова потрапили до вжитку. Ми публікуємо підсумки флешмобу #5_чудових_слів, ознайомлюючи загал із найулюбленішими словами.
Читати далі


7 поширених помилок в українській мові

Ми всі часом помиляємося, мимоволі вживаємо кальки з російської мови чи неправильно наголошуємо слова. І не дивно! Ще Вольтер у свій час сказав: “Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя”.

Деякі помилки трапляються надто часто. Пропоную звернути на них увагу та намагатися їх уникати.

1. “Нажаль”. Коли знову сумніватиметеся, писати разом чи окремо ці два слова, згадайте, що між ними можна вжити ще одне слово: “на превеликий жаль”. Таким чином, можливо, Вам легше буде запам’ятати, що ми їх завжди пишемо окремо!

2. “Будь-ласка”. Це теж два слова, вони пишуться окремо і без дефіса.

3. “Згідно інструкції”, “відповідно з”, “у відповідності з …”, “згідно до…” – це все помилкові конструкції.

Українською правильно буде: відповідно до і згідно з.

4. “На протязі року” – калька з російської мови.

5. “Заключається”. В українській мові такого слова взагалі немає, тому контракти укладають (заключають), проблеми полягають (заключаються), когось обіймають (заключають в обійми)…

6. Їх чи їхнього? На жаль, під впливом російської мови все частіше їх вживається не у властивому значенні. Насправді, їхній – це присвійний займенник (відповідає на питання “чий?”), а їх – це форма родового і знахідного відмінка від особового займенника вони (відповідає на питання “кого?”, “чого?”, “що?”).

7. “Приймати учаcть”. Приймати – це взагалі одне з тих слів, які у нас дуже часто вживають неправильно. Зокрема, треба говорити: брати до уваги, брати до серця, брати до відома, а у нас багато людей вживають у цих словосполученнях слово приймати.

А які Вам помилки трапляються найчастіше?

P. S. До речі, помилки трапляються, а не зустрічаються, як дехто вважає! 🙂

Джерело: Мова


Галицький балак як латина – мова людей, котрих вже не є

Галицький балак як латина – мова людей, котрих вже не є, але слова та фрази ще живуть в окремих нас, як слухачах тих, хто ще нею розмовляв.

Ми виховані бабцями, народженими на початку 1900-х, для яких балак був рідною мовою і усе дитинство ми прилипали взимку язиком до клямок, їли гижки, крали цукерки з креденця, затикали дірки диктами і казали мішіґіне на ненормальних.
Читати далі


Застряг чоловік у ліфті. Тисне аварійний виклик, а з динаміка до нього озивається приємний голос…

Застряг чоловік у ліфті. Тисне аварійний виклик, а з динаміка до нього озивається приємний голос:
-Якщо Ви бажаєте спілкуватись українською, натисніть один. Если Вы хотите общатся по-русски, нажмите два. If you want to… – і так далі. Недовго думаючи, тисне він “2”. І тут динамік єхидним голосом звертається до нього:
– Ну, що? Застряг, москалику?


Геніально про українську мову: Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році…

Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.
Читати далі


Львів. Стоять двоє. Підходить до них перехожий і запитує…

Львів. Стоять двоє, курять. Підходить до них перехожий і запитує
– Скажитє, как пройті на Городоцкую.
Йому у відповідь:
– ???
Повторює питання англійською.
– ???
Ставить питання німецькою.
– ???
Запитує французькою.
– ???
Не одержавши відповіді перехожий йде далі. Один каже іншому:
– Петре, яка розумна людина! Скількома мовами говорить!
– І шо то йому дало?


Поїхали два українці на заробітки у Францію…

Поїхали два українці на заробітки у Францію. Пішли в кафе обідати. Один другому каже:
– Куме, як ми будемо замовляти?.. Мови не знаємо…
– Ти не переживай, я вже тут раз був. Французька мова дуже легка, додаємо до слова часточку “Ля -“, а все решту те саме.
Замовили вони два ля-борща, два ля-салати, дві ля-картоплі фрі. Їм все принесли, вони наїлися. І йдуть до офіціанта розраховуватися.

І знову один другому каже:

– Ну ти, куме, молодець, якби не ти, лишилися би ми голодні. Я б в житті не додумався…
А офіціант дивиться на них і каже:
– Їли би ви ля-гімно, якби я не зі Львова був.