Поїзд. У купе, де сидить черниця, заходить жінка в шикарному манто…

Поїзд. У купе, де сидить черниця, заходить жінка в шикарному манто.
Черниця:
– Господи! Яка краса! Скільки ж вона коштує?
Жінка, знімаючи шубу, каже:
– Одна ніч любові.
Знімає манто, а під ним надзвичайно красиве намисто.
Черниця:
– О, Господи! А скільки коштує така краса?
Жінка:
– Дві ночі любові.
Жінка знімає рукавички, а на одному з її пальців – перстень з смарагдом.
Черниця хреститься:
– О, Господи! А скільки коштує ця краса?
Жінка:
– Три ночі любові.

Ніч. Келія. Стук в двері.
Черниця:
– Хто там?
– Та то я, отець Андре!
– Отче Андре, а не йшли би ви зі своїми карамельками!

Оповіла: Леся Яворська


На сповіді панотець питає чоловіка: – Сину мій, скажіть мені, чи ви курите?..

На сповіді панотець питає чоловіка:
– Сину мій, скажіть мені, чи ви курите?
– Ні, отче!
– Може, пиячите ?
– Ні, Боже збав!
– Ну а з жінками як?
– Утримуюсь, панотче.
– Я не бачу у вас жодного гріха! – вигукує подивований священик, який вперше бачить такого праведного чоловіка.
– Та ні, отче, є у мене один гріх – я брешу багато!

Оповіла: Леся Яворська


Прийшов українець до священика та й питає поради…

Прийшов українець до священика та й питає поради:
– Панотче, як жити? Кацапи нас знищити хочуть, на що сподіватися?
– От що я тобі скажу, сину: були українці та хозари, і де тепер ті хозари? А були українці та половці з печенігами, і де тепер ті половці, а де печеніги? Га? А були українці та монголи, і де нині ті монголи? А тоди були українці та кацапські царі, і де теперка ті царі? А потому були українці та Сталін, і де тепер той Сталін? А нині оце є ми і кацапи…
– То що ви тим хочете сказати, панотче?
– Та шо – шо, та ми теперка знову у фіналі!