Про мудрого старосту, вибори і першу шлюбну ніч

В одному селі жив собі мудрий староста і всі люди приходили до нього за порадою.
Якось перед виборами прийшли селяни і питаються:
– От скажіть, пане старосто, за кого ми маємо голосувати? Ніби всі правду кажуть – і демократи, і комуністи, а за кого голосувати – не знаємо, не визначилися. Як би Ви порадили?
І тут в хату вривається молода дівка і, не звертаючи увагу на людей, каже до старости:
– Прошу пана, я завтра виходжу заміж. То скажіть мені, я маю в першу шлюбну ніч лягати в нічній сорочці чи без неї?
– Що я тобі скажу, дитино… Як тебе мають виграти, то так чи інакше виграють!
І, повертаючись до людей:
– Це, до речі, вас також стосується!


Про мудру книгу

В одного єврея жінка народжувала одну дитину за другою.
Він приходить до рабина і каже:
– Шановний, скажіть, що мені робити?
Рабин дістає книгу і читає:
– Якщо жінка народжує багато дітей єврею, то йому треба відрізати один придаток.
Так і зробили.
Через деякий час єврей приходить до рабина і каже:
– Що робити? Жінка і далі народжує!
Рабин дістає книгу і читає:
– Якщо в єврея вирізали один придаток, а його дружина продовжує народжувати, то йому потрібно відрізати другий придаток.
Так і зробили. Проходить час, той же єврей знову приходить до рабина і каже:
– Нічого не помагає. Жінка знову народила дитину.
Рабин подивився в книгу і каже:
– Якщо у єврея вирізали два придатка, а його дружина продовжує народжувати, значить придатки відрізали не в того єврея.

Оповіла: Леся Яворська


Одна жінка попросила поради у своєї подруги. Мовляв, що робити, чоловік п’є, як дурний…

Одна жінка попросила поради у своєї подруги. Мовляв, що робити, чоловік п’є, як дурний. В хаті біда…
Подруга довго навіть не думала, а відразу порадила годувати його якийсь час “Віскасом”…
Через місяць-другий знову зустрічаються. Одна подруга вся в чорному, друга подруга питається:
– Ну як? П’є ще чоловік?..
– Нє…
– О, видиш! А що я казала!..
– Більше не п’є, бо він вмер…
– Яааак?!.
– Шию си звернув, коли пробував яйця полизати…

Оповів: Любомир Коваль


Про зажуреного українця і пораду священика

Прийшов українець до священика та й питає поради:
– Панотче, як жити? Московити нас знищити хочуть, на що сподіватися?
– От що я тобі скажу, сину: були українці та хозари, і де тепер ті хозари? А були українці та половці з печенігами, і де тепер ті половці, а де печеніги? Га? А були українці та монголи, і де нині ті монголи? А тоди були українці та московитські царі, і де теперка ті царі? А потому були українці та Сталін, і де тепер той Сталін? А нині оце є ми і московити…
– То що ви тим хочете сказати, панотче?
– Та шо – шо, та ми теперка знову у фіналі!


Тато радить синові…

Тато радить синові:
– Ніколи не женися в маю, сину…
– Чому?
– Бо все життя будеш маятися…
– А коли, тату?
– Хороше питання – коли. В червні теж не треба,.. та й в липні не пасує. Серпень – це останній місяць літа, яка може бути женячка?!. У вересні тре копати картоплю, а в жовтні – рвати яблука. А в грудні вже запізно. Так виходить, що в листопаді можна женитися.
– Тату, а яка різниця? Навіщо то тягнути?
– Що б там не казали – а пів-року все-таки виграєш…

Джерело: Любомир Коваль