На прийомі у психолога: — Лікарю, у мене серйозна проблема. Я нещасливий. Я дуже нещасливий!..

На прийомі у психолога.
— Лікарю, у мене серйозна проблема. Я нещасливий. Я дуже нещасливий!
— Спробуймо з’ясувати – у чому, власне, справа?
— Ну… просто я ніяк не можу стати щасливим!
— Чекайте! Навіщо стільки песимізму? Є багато способів стати щасливим, наприклад, поїхати десь далеко… Пробували?
— Не допомагає…
— А щеня чи кошеня завести?
— Пробував…
— А… коханку, наприклад? Перевірений спосіб!
— Було… Жодного щастя…
— У Вашому випадку залишається чи не єдиний шанс. Ідіть у цирк і подивіться на клоунів!
Пацієнт стає на підвіконня:
— Лікарю! Я — клоун!..


Чоловік з жінкою на прийомі у ceкcопатолога: – Прошу пана лікаря, маємо делікатну проблему!..

Чоловік з жінкою на прийомі у ceкcопатолога…
Чоловік:
– Прошу пана лікаря, маємо делікатну проблему! Плотська близькість і статеві втіхи зробилися якісь буденні, в’ялі і нецікаві!
Лікар:
– Ну що ж! Здалося би якось це все урізноманітнити… Наприклад, почніть займатися цим у різних екзотичних місцях!..
Жінка:
– А можна прямо вже – тут, у Вашому кабінеті?
Лікар:
– Можна! – повертається до мужа. – А чоловік поки най си погуляє…

Оповів: Любомир Коваль


Приходить неймовірно знервована жінка до лікаря і каже…

Приходить неймовірно знервована жінка до лікаря і каже:
– Лікарю, коли минулого разу я у Вас була, пам’ятаєте, що Ви мені порадили від нервів?
– Та я Вам порадив завести коханця, – відповідає лікар.
– Ото ж бо й воно! Тоді йдіть і поясність моєму чоловікові, що я не курва, а лікуюся!

Оповіла: Леся Яворська


Жінка в кабінеті лікаря скоренько зняла плащ, блузку, спідничку…

Жінка в кабінеті лікаря скоренько зняла плащ, блузку, спідничку. Акуратно склала на стільці, а сама прилягла на кушетку. Тут відчиняються двері і в кабінет заходить лікар, з переляком дивиться на неї, розвертається, щоб йти геть…
Вона йому навздогін:
– Лікарю, Ви куди? Я вже роздягнулася…
– Я ж Вам сказав, що я – ветеринар.
– А я ще та кобила!..

Оповів: Любомир Коваль


Киряють двоє гуцулів…

Киряють двоє гуцулів. Єден вчит другого:
– Би жінка не воркотіла, я вповім тобі про іден перевірений прийомчик. Залітаєш до хати з криками “йой, Єті!”, ховаїшси під перину і вдаєш, що тремтиш, поки не заснеш.
Гуцул так і зробив. Притаївси і чекає, чи не буде жінка цабанити.
В хаті – ціхо.
Гуцул віддиховси. Придивлєєси – маткабоска! – на ловці стоят чужі штани!
– Кров би тє нагла заллєла! – зриваїси гуцул. – То чиї ґачі?
– Чо с роззівивси? – буркнула заспано гуцулка. – Єті приходив! але ти не пережьивай, я му дала такого шпіца, що він без сподЕнь втіков!

Оповів Олег Ущенко