Про непрошеного гостя, сало і воду

Сів чоловік в хаті, порозкладав їжу на столі, налив собі самогону, вкраїв шмат сала, хліба і тільки зібрався до приступити до того, аж тут заходить московит і каже:
– Штота єсть хочецца, может угостіш?
– Та чому б не пригостити, – каже чоловік. – Ти тільки для початку відро води випий.
Ну, нема де діватися “гостю”, хоче їсти. Бере він то відро, випиває і ледве сідає на стілець.
Чоловік:
– Ну а тепер, певно, трохи сальця?
Московит:
– Да нєт уж, спасібо огромноє!!!
Чоловік:
– Хех, так то ж ти пити хотів, а не їсти!


“Пришити нитками, щоб ніяка с&ка не відірвала!”: Тернопільські ресторатори зробили з сала карту України і пожартували про Крим і Кубань (відео)

Тернопільські ресторатори, як завжди, дивують своїм оригінальним підходом до проведення різноманітних заходів. І останній в цьому сезоні гастрономічно-націоналістичний фестиваль «СС (Сала і самогону)» вони вирішили пропрорекламувати, пожартувавши над тим, як москалі бачать українців.
Читати далі


Про кумів і героїв

Сидять два куми, п’ють горілоньку та закушують різноманітними смаколиками
Один другому й каже:
— Куме, та ви знаєте, шо тоті московити, шляк би їх трафив, але вони такі героїчні, ну такі вже героїчні люди…
— Та шо Ви таке плетете, куме?!
— Ну так от, слухайте. Йду я вчора попри ставок, глип – а там московит топиться. Я йому: “Може, тобі допомогти?”. А він все кричить та й кричить: “Та ну! Та ну!”


Як два кума пустелею йшли

Йдуть якось два кума по пустелі, один несе мішок сала, а другий волоче мішок золота. Праця важка від міха з золотом, сили швидко тануть, тому другий кум мовчав, мовчав та й каже:
– Перепрошую, Куме, а чи не дасте Ви мені шматочок сала?
– Тю, куме, так Вам ж не можна?!
– Ну знаєте, куме, якби ми робили лише те що можна, тоді б диявол в пеклі ізмерз весь, на радість майбутнім греходіям..
– Ну добре, куме. Я вам сало, а ви мені що?
– Що?!
– Я придумав, – каже, – давайте я буду наче продавати сало, а Ви наче купувати…
– Як же це?! – ніби нерозуміючи каже другий кум – Тож нам ярмарок потрібен або ринок!
– “Хіба то лихо, як в ангела роги” – каже перший. Відірвав від міха хустину, нашкрябав на ній “Ринок”. Поклав на одну каменюку, на іншій каменюці влаштувавсь сам. Нашматував сало дрібненько, як тілько міг й почав вигукивати: “Сало! Сало! Українське Сало!!!! Найтовстіше сало в світі !!..”.
– Друший кум подивував, підійшов й пита:
– Скажіть, будь ласка, а скільки коштує, оцей шматочок сальця?
– Пів-міха злота!
– Ох! А чого ж так дорого???
– А Ви походіть по ринку, може де, що дешевше знайдете…


Лист мамі, в далеке рідне село

Пише хлоп листа мамі:
Дорога Мамо. Пишу Вам листа з далекої служби і не можу не згадати рідне село, особливо в цю прекрасну пору року, коли природа нам дарує свої плоди. Як наяву чую ніжний аромат чудових соковитих яблук з нашого рідного садочку. Мамо, вишліть будь ласка в посилці кілька яблук, бо не можу вже без них. І не забудьте покласти сала. ЧУЄТЕ, МАМО!!! Як сало не буде влазити в посилку, то викидайте ті яблука до дідька!