Про пані та хлопа з Карпат

Зустріла пані в місті одного гуцула та й здивовано каже:
– О, шановний, який у вас великий капелюх!
– Та, прошу пані, це гуцульський капелюх. Я сам родом із Карпат, у нас, гуцулів, все велике!
– А яка у вас велика сокира!..
– О, прошу пані, це не сокира, а бартка. Як я вже казав, я хлоп із Карпат, у нас, гуцулів, все велике.
Пані задумалась та і спокусилася…

За декілька хвилин пані, невдоволено обтрушуючи спідницю, бурчить:
– А ще казав, що “хлоп з Карпат”…
– Та вибачте, прошу пані. Але я ж не знав того, що ви теж з Карпат…