“Паспорт нє получіш, пока в поєздку нє поєдєш”: користувачка у Facebook розповіла про “незабутній” відпочинок у Єгипті

Одним із найулюбленіших туристичних напрямів українців влітку є Єгипет. Відпочинок у цій країні вже давно став притчею во язицех. Мабуть, вже всі знають про знамениті 10-20 доларів, за які вас на місці поселять у кращий номер, про славнозвісні добровільно-примусові екскурсії тощо. Якщо ж у туриста нема бажання їхати вкотре на екскурсію, то він має бути готовим до… погроз та залякувань.
Читати далі


25 сайтів, які варто відвідати, коли вам нереально нудно

Іноді буває, що немає чим зайнятись, робота на сьогодні давно зроблена, але до кінця робочого дня залишилося ще кілька годинок. Всі улюблені сайти тим часом дещо набридли, читати що-небудь лінь, а однотипна стрічка в соцмережах злегка дістала.
Читати далі


Українці другу добу сидять у літаку в Єгипті – не можуть вилетіти

Більше двохсот туристів другу добу не можуть вилетіти в Україну з єгипетського курорту Шарм-ель-Шейх.
Читати далі


Петро з Галею їздили відпочивати до Іспанії. Коли повернулися, Петро зустрівся зі своїми колегами, щоб поділитися враженням…

Петро з Галею їздили відпочивати до Іспанії. Коли повернулися, Петро зустрівся зі своїми колегами, щоб поділитися враженням. А ті його відразу:
– Ну як там, Петре, добре відпочили? Як Іспанія?
– Суперово! Країна – казка! Море, мандарини, апельсини, Панелопа Крус – кожна друга. Шикарна країна! Сомбреро, пляжі чистенькі, то треба, хлопці, бачити на власні очі.
– Ну, а пригоди з вами якісь були? – питають хлопці Петра.
– Один раз було. Якось мені Галя каже: “Петре, ти йди до готелю, я по крамницях прогуляюсь”.
Ну, я собі й пішов. Ввімкнув телевізор, відкрив пляшку віскі, сигари, сиджу, відпочиваю – на всі гроші. І тут пішла так третя доба мого відпочинку, а Галі нема. Тоді я спустився до рецепції і кажу: “Я – Петро, з 625-го номеру. Чи ви не бачили моєї Галі?”
– Та чого не бачили, вона у дона Педро, у 1 728 номері.
– Я зразу руки в боки і рішуче пішов до ліфта. Підіймаюсь до 1 728 номера, стукаю. Тут відчиняє двері дон Педро. Боже, хлопці, здоровий, весь у м’язах, волосся чорне, довге, Бандерас відпочиває. Питаю його:
– Шановний доне Педро, чи не скажете мені, а де моя Галя?
А він:
– Ви проходьте, будь ласка, не переживайте, вона є в мене.
І тут виходить з ванни моя Галя.
– Боже, я аж почервонів. Подивився на неї, а живіт висить, груди висять, ноги в целюліті і так мені, хлопці, стало невдобно перед тим доном Педро, навіть і не знаю, як вам то повісти.

Оповіла: Леся Яворська


Дружина повернулася з туристичної поїздки у Францію. Чоловік питає…

Дружина повернулася з туристичної поїздки у Францію. Чоловік питає:
– Ну і як ви там провели час, що бачили?
– Спочатку нас возили на Єлисейські поля, ми там гуляли, а потім всіх нас, крім Ольги Іванівни, зґвалтували. На наступний день нас відвезли дивитися Ейфелеву вежу і знову те саме – спочатку ми дивилися, а потім всіх, крім Ольги Іванівни, зґвалтували. На наступний ранок ми поїхали дивитися Булонський ліс, там нас знову, крім Ольги Іванівни, зґвалтували.
– Ну, а чому ж цю Ольгу Іванівну не чіпали?
– А вона не хотіла.

Оповіла: Леся Яворська


Карпати. Сидять два сусіди в неділю по службі Божій, балакають, відпочивають…

Карпати. Сидять два сусіди в неділю по службі Божій, балакають, відпочивають…
– Чуєте, нє, сусіде? А якби-сте мали два “Жигулі”, в акурат шо їден, шо другий їднакові, то провда, шо їдного Ви би просто так дали мені? Аби мав-їм на чому ся возити…
– Ну певно, шо так! Ми ся вже знаєм, газдо, купу років. Ви ж знаєте, шо ми для Вас ніц не шкода…
Пропустили по кєлішку, закусили, закурили…
– Чуєте, нє, сусіде? А якби-сте так-во мали дві “Чайки”, ну ті “Чайки”, шо возят партийні сраки,.. то провда, шо їдну. Ви би просто так мені віддали? Аби-м троха зберіг на старість свої ніженьки…
– Ая,.. певно, шо так! Ну з ким то я би мов ся ділити, як не з Вами…
Принесла жінка борщок з вушками, начиненими грибами, і, пампушки натерті часником. Випили “під борщ” ще по кєлішку, закусили.
– А шо я ше мов сї питати, сусіде… А якби-сте так-во мали два конє…
– Е-е-еее, сусіде, чекайте-чекайте. Шось Ви ся фист розігнали…
– А шо?..
– Ви ми вар’ята не грайте, бо добре знаєте, шо я якраз маю два конє…

Оповів: Любомир Коваль


Про пригоди московита у Карпатах

Приїздить у Карпати на відпочинок московит.
Туризму зеленого захотілося. Живе в діда на полонині – вівці, молоко, сосни. Аж тут закінчилися сигарети в нього.
Він:
– Хазяїн, а єсть гдє купіть у вас сігарєт какіх, с фільтрам?
Вуйко йому:
– Та де, – каже, – у нас ніц такого нема, ми люльку куримо.
– А может, єсть гдє? Мнє хоть “Пріму”, мнє очєнь нада, я заплачу сколька скажут.
Гуцул:
– Ну та хіба би йшов два дні за тоту гору, та й тамка перейдеш Дземброню, спустишсі через полонини в село, і там є ше в хаті магазин, може в них є, але я знаю? Але мушу тобі написати записку, бо там-той газда по-вашому не пойме.
– Харашо, – каже турист.
Гуцул написав. Московит взяв записку і пішов. Ішов болотами, калабанями, майже три дні йшов, не спав, змучився, нарешті дійшов до завітної хати. Заходить, дістає записку, та й читає по складах:
– Сла-ва І-су-су Хрис-ту, вуй-ку. А чи ма-є-те при-му з філь-тром?
Вуйко йому:
– Та де, бійся Бога! В нас тотих дзигарів від Франца-Йосифа не завозили!
Турист, продовжуючи читати з записки:
– Кур-ва мать. Я так і знав.


Жінко! — кричить Петро до дружини, яка порається на кухні…

— Жінко! — кричить Петро до дружини, яка порається на кухні. — Сьогодні неділя, ну подивись, яка погода чудова, а у тебе вічно то їсти варити, то прибирати…
— Та ти знаєш, скільки роботи за тиждень назбиралося!
— Я й кажу, що відпочивати треба. Вийшла б, свіжим повітрям подихала, а заодно і машину помила б!