На березі одного ставка тихої літньої української ночі сидять двоє…

На березі одного ставка тихої літньої української ночі сидять двоє…
Вона:
– Ну чого ж ти мовчиш? Розказав би мені щось – про сузір’я, про погоду. Вже сіріє, скоро он сонце зійде…
Він:
– Та ти ж знаєш, який я сором’язливий! Якби ти мені дала ще з вечора, то я б і пішов собі…

Оповів: Любомир Коваль


Дама, яка мала дочку не зовсім твердих етичних засад…

Дама, яка мала дочку не зовсім твердих етичних засад, одного разу вирішила сама вплинути на чергового залицяльника:
– Юначе, вам що,  не подобається моя дочка ?
– Подобається, але я би хотів взяти за дружину дівчину невинну і серйозну.
– Але моя Лілі якраз така і є. Знаєте, вона проводить усі свої вечори одна і поряд з нею є тільки її папуга. Ходімо і переконаєтеся самі.
І вона повела юнака в кімнату до своєї дочки. Там на перекладині гордо сидів красивий папуга. Побачивши молодого чоловіка, він вимовив:
– Вітаю, моє сонечко! Тільки, будь ласка, тихіше, адже поруч маман…

Оповіла: Леся Яворська