Зібрався один горянин на заробітки до Італії…

Зібрався один горянин на заробітки до Італії. Щоб дізнатися, що його там чекає, пішов до мольфарки, аби ся довідати.
От баба і провіщає йому майбутнє:
– Бачу… Я бачу розкішну віллу, шикарне “Феррарі” на подвір’ї, басейн і неземної краси молоду жінку. Я також бачу Вас…
Хлоп облизався…
– А я, певно, плаваю в тому басейні на такому величезному гумовому матраці, в одній руці в мене димиться кубинська сигара, а в другій я тримаю такого високого кєлішка з солодкою самогонкою, на кєлішок причепили-ми кавальчик помаранчі і з нього стирчить така різнокольорова трубочка,.. нє?
– Нєа,.. не зовсім так. Ви таки тамка стоїте. І в одній руці у Вас димиться недопалок від сигарети “Пріма” без фільтру, а в другій руці Ви тримаєте відро з помиями.. Але дивитеся на то всьо через маленьку дзюрку в паркані…

Оповів: Любомир Коваль


Поїхали два українці на заробітки у Францію…

Поїхали два українці на заробітки у Францію. Пішли в кафе обідати. Один другому каже:
– Куме, як ми будемо замовляти?.. Мови не знаємо…
– Ти не переживай, я вже тут раз був. Французька мова дуже легка, додаємо до слова часточку “Ля -“, а все решту те саме.
Замовили вони два ля-борща, два ля-салати, дві ля-картоплі фрі. Їм все принесли, вони наїлися. І йдуть до офіціанта розраховуватися.

І знову один другому каже:

– Ну ти, куме, молодець, якби не ти, лишилися би ми голодні. Я б в житті не додумався…
А офіціант дивиться на них і каже:
– Їли би ви ля-гімно, якби я не зі Львова був.