В купе поїзда їде літній рабин. На верхній полиці влаштувався парубок. Лягаючи спати, він запитує:
– Ви чи не скажете, котра година
Рабин, не кажучи ні слова, повертається до стінки і засинає.
Вранці поїзд під’їжджає до Харкова. Обидва пасажири готуються до виходу. Рабин дивиться на годинник і каже:
– Юначе, Ви запитували, котра година? Так ось, зараз половина дев’ятої.
– Але чому Ви вчора промовчали?
– Бачите, якщо би я Вам відповів, Ви би запитали, куди я їду.
Я би відповів, що до Харкова. Ви б сказали, що також їдете в Харків. І що Вам ніде переночувати. Я як добрий чоловік запросив би Вас до себе додому. А у мене доня на виданні. Ви би її, швидше за все, спокусили і Вам би довелося з нею одружитися…
– Ну і що ж з того?
– Так ось я і подумав: навіщо мені зять без годинника?
Оповіла: Леся Яворська
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини