Вирішив якось Ілько з Муроми стати на прю з поганим Чудовиськом – Зміюкою-манталепою…

Вирішив якось Ілько з Муроми стати на прю з поганим Чудовиськом – Зміюкою-манталепою.
Випив си для хоробрості кілька кварт вина молодого, виписуючи викрутаси приліз до лежбища тварюки смердючої, і, почав гримати в двері.
Двері відкрила дівиця краси неземної:
– Тобі кого?
– !!! А на маєш! Мені б Чудовисько…
– Ну, я Чудовисько…
– Як, ти?!
– Ну, причепурилася я…

Оповів: Любомир Коваль

Comments

comments