Зустрічає кум свого кума, а той замурзаний, але весь аж сяє – усмішка на всі тридцять два, очі від щастя горять.
– Куме, ви чого такі щасливі?
– Ой, куме, та моя теща в нас тиждень була і нарешті поїхала.
– А лице чому таке брудне? – допитується кум.
– Та то я поїзд цілував!
Оповіла: Леся Яворська
Додавайте "Шляхту" у свої джерела Google Новини