Іду лісом. Сніг, вітер, темно. Замерз страшно. Дивлюся – машина стоїть…

Іду лісом. Сніг, вітер, темно. Замерз страшно. Дивлюся – машина стоїть.
Підходжу, заглядаю у віконце – там нікого. Дверцята спробував – відчинено, ну я заліз і сиджу. Раптом машина поїхала. Я шокований. Машина їде, я ззаду сиджу, за кермом нікого. Тут рука якась волохата з’являється звідкись, кермо покрутила й зникла. У мене волосся заворушилося. Уже село видко, от уже хати перші. Тут машина зупиняється, в салон чоловік заглядає й каже:
– А ти що тут робиш?!
– Та їду.
– Нічого собі! Я штовхаю, а він, бач, їде!

Оповіла: Леся Яворська


Захотів зранку дід Василь сходити до вітру. А оскільки туалет надворі…

Захотів зранку дід Василь сходити до вітру. А оскільки туалет надворі, то дід заодно і газету прихопив – щоб поєднати приємне з корисним. Думає – робитиму свої справи, заодно і новини останні дізнаюся. Тільки вмостився, розгорнув газету аж глип – йде повз сусідка баба Олена:
– Василю, ти б хоч на туалет двері навісив!
Дід, озираючись на своєму троні:
– А що ж тут красти?!


Про бабу, діда і двері

Полягали дідо з бабою спати…
Баба:
– Чуєш, нє? А ти двері замкнув?
Дідо, крізь сон:
– М-м-м,.. та замкнув,.. замкнув…
– На верхній ключ замкнув?
– Ая,.. і на верхній…
– А на нижній?
– І на нижній…
– А верхню зачіпку накинув?
– Ая, накинув. Спи вже…
– А нижню защіпку?
– І нижню так само. Давай вже спати. Мені зранї вставати на косовицю…
Десь за хвилину баба знову:
– Чуєш, нє?
Дідо у відповідь починає делікатно хропіти. Баба легонько штурхає діда ліктем під бік…
– А ти ключ їден раз провернув, чи два рази?
Діда, тагі-би пйорун трасьнув.
– Та ти дась ми’ сї виспати, ти,.. нендзо їдна!!! Всі ключі провернув по два рази! Спи давай, бо ми зара шляк трафит!..
– А засувку до кінцє запхав?
Дідо, знову крізь сон, миролюбиво:
– М-м-ммм,.. ая, засунув до кінцє…
– А коцюбов двері підпер?
Дідо, позіхаючи:
– Нє-а, не підпер…
Баба зривається на рівні ноги, плескає долонями так, аж ся руки вигинають:
– Ну певно, шо так!!! Заходьте всі, хто хоче,.. беріт всьо шо хочете! Робіт зі мнов всьо шо сї хоче!..

Оповів: Любомир Коваль


Про інтелігента і трафунок в автобусі

Вечір. На одну із львівських зупинок під’їжджає автобус.
Дуже культурний та інтелігентний чоловік пропускає всіх поперед себе. Сам заходить останнім. І раптом йому дверима придавлює ногу, а автобус починає рухатися.
Чоловік криком:
– Стій, холера твоя ясна! Зупинися, бо тя шляк трафить! Та йой, та би тя мати на кропиву висцяла! Стій, скотина, кажу! Та стій, бо тя нагла курва заллє!
Водій переляканий гальмує, відкриває двері. Чоловік заходить у салон, поправляє краватку, припіднімає капелюха і смиренним голосом каже:
– Слава Ісу, добродії! Покірно прошу мене пробачити. Сильно ся перестрашив.

Оповіла Леся Яворська


Розмовляють двоє друзів…

Розмовляють двоє друзів:
– Я як п’яний додому прийду, то мене жінка в квартиру не пускає.
– А ти, коли в ліфті їхати будеш, роздягнися догола, вийди з ліфта і подзвони у двері. Як тільки вона відкриє – ти закинь речі у квартиру. Вона ж не залишить тебе голого за дверима, впустить до хати.
Випили вони. Розплющує чоловік очі – двері. Він швидко роздягається, двері відчинилися. Викинув речі за двері.
Аж тут вони зачиняються і лунає голос: “Наступна зупинка – ХРЕЩАТИК”.


Пізно ввечері батьки збираються в кіно. Вдома залишається п’ятирічний син…

Пізно ввечері батьки збираються в кіно. Вдома залишається п’ятирічний син. Перед тим як піти батько інструктує:
– Двері нікому не відкривай і взагалі не підходь до них! У нас з мамою ключі є! Зрозумів?
Син:
– Ага!
Йдуть, але мати продовжує хвилюватися. Батько каже:
– Зараз я підійду перевірю…
Підходить до дверей своєї квартири, стукає…
За дверима:
– Хто там?
Татко:
– Київ Газ, відкрийте!
За дверима:
– Ідіть в сраку, ми дровами палимо!