Український блогер: Наші не готові до Європи – висновок після року перебування за кордоном

Раніше я думав, що всі біди в нас від продажної та недолугої влади, яка знущається над працьовитими українцями. Але після прожитого року за кордоном я докорінно змінив свою думку. Зараз я вважаю, які люди – така і країна. Але саме цікаве, що українці не бачать своїх вад! Коли через пів року після того як ми поїхали, я приїхав у відрядження в Київ і сказав своєму колезі, ти знаєш, у нас в країні люди фігові – він мені одповів, – не видумуй, ти що фіговий, чи я фіговий? І мені стало зрозуміло, що коли ти живеш в середині свого середовища, тобі ні з чим порівнювати, кричущі для європейця речі тобі звичайні. Щоб не бути голослівним, всі тези, які я приведу, буду ілюструвати конкретними випадками. Ми мешкали у Польщі, тому більшість порівнянь, звичайно, буде з поляками.
Читати далі


Про рай з пеклом і доброго чоловіка

Помер один добрий чоловік і потрапив, як належить у рай. Живе – не журиться. Раптом через рай несуться чорти в колісниці, і кажуть:
– Поїхали з нами, у нас випивка, дівчата, принади всякі, всі спокуси на вибір, все що захочеш! Поїхали!
Чоловік пішов до Господа:
– Господи, пусти мене в Пекло на екскурсію!
– Але навіщо тобі це? Тобі чогось не вистачає?
– Та ні, але просто цікаво подивитися.
Господь дав йому дозвіл на три дні. Мужик повернувся, сповнений вражень. Через деякий час знову чорти мчать через Рай.
Знову запросили. Відпросився, повернувся – задоволений.
Через деякий час знову все повторилося. Після декількох подорожей чоловік довго думав, і прийшов до Господа:
– Господи, відпусти мене на зовсім в Пекло!
– Ти в цьому впевнений?!
– Так.
Відпустив його Господь. Чоловік зібрався, приїхав в Пекло, а його Чорти тут же вхопили і в смолу!
– Хлопці, та ви чого, це ж я, ви ж зі мною пили, ми ж ….
– А нє! Ти, дорогенький, НЕ ПЛУТАЙ ТУРИЗМ З ЕМІГРАЦІЄЮ!