Про галичанина, кров і жінок

Галичанин-пацієнт у лікаря-галичанина.
Пацієнт:
— Я шось нічо ту-во не розумію! Що відбувається?!. Моя перша жінка цілими днями ніц-но пила ми кров. Тепер-ка я другий раз сї вженив – і вже та друга цілими днями п’є ми кров…
— А яка у Вас група крові?
— Перша…
— О, ну певно, шо так! Перша група всім смакує…

Оповів: Любомир Коваль


Вікна помити-фіранки попрати: чому галицьку господиню прирівнюють до універсального солдата

Недалечко свячене яєчко! Галичани, а особливо галичанки зазвичай дуже ретельно готуються до Великодніх свят. Саме господині-західнячки славляться своєю багатофункціональністю та хатньою всюдисущністю.
Читати далі


Галичани схиблені на їжі

Галичани схиблені на їжі. Всі гештальти, потяги, сексуальні девіації, всі очікування від життя і його система координат – зосереджені в харчах, їх кількості та різноманітності.
Читати далі


Галичанин-пацієнт у галичанина-лікаря: – Я шось нічо туво не розумію! Що відбувається?!..

Галичанин-пацієнт у галичанина-лікаря…
— Я шось нічо туво не розумію! Що відбувається?! Моя перша жінка цілими днями ніц но пила ми кров. Теперка я другий раз сі вженив – і вже та друга цілими днями п’є ми кров…
— А яка у Вас група крові?
— Перша…
— О, ну певно, шо так! Перша група всім смакує…

Оповів: Любомир Коваль


Про галицьке “Шляк би його трафив!”

“Шляк би його трафив!” – таким цілющим висловом галичанин благословляє будь-який трафунок.
Залежно від обставин він лікується цим магічним логоеліксиром роздратовано або меланхолійно, грубо або ніжно, голосно або тихо. Семантика тих слів така ж сумбурна ї нечітка, як доля всієї Галичини, а в ній – доля кожного галичанина, який у щасті чи горі, у люті чи доброті, в гидливости чи захопленні кричить, вигукує, промовляє, шепоче улюблене заклинання: «Шляк би його трафив!.
Де ще, окрім Галичини, людина, бажаючи раптово остудити душу, обходиться набором ціпком пристойних слів? Галичанин не матюкається, погрожуючи збоченнями з ворогом чи його родиною, він просто промовляє: «Шляк би його трафив!», тобто передає долю супротивника на розсуд трафункови. Спробуйте так щиро виразитися, щоби і на душі полегшало, і цензура залишилася без претензій. «Шляк би його трафив! – приклад того, що галичанин до кінчиків нервів залишається європейцем. З німецьким «шляк», з міжнародним “трафив”, з українським «тебе». Тому, коли ви десь у Лісабоні чи Торонто, у Мадриді або Чикаго, у Відні чи в Празі чуєте цілюще «Шляк би його трафив!», або “Шлячки би тебе впекли!”, знайте, то галичани бесідують на відверті теми, а тому не заважайте їм…

Оповів: Олег Ущенко


Зустрілися два галичани…

Зустрілися два галичани:
– Здоров будь, Романе! Як жиєш, як справи, як сім’я?
– Та дякую ти, так, як і всі.
– А як там твоя Оксана?
– Оксана як Оксана, жива…
– А пам’ятаєш, хто тя з нею познайомив?
– Та чого не пам’ятаю, добре пам’ятаю, але я вже давно на тя зла не тримаю!


Про галицькі матюки, які роблять з тебе галичанина

Десь до 70-х років в Галичині не використовувалися матюки, які прийшли на наші терени разом з  східними сусідами. І взагалі, вживання таких слів було не гоноровим і та людина,  яка зловживала ними падала  в очах односельців.
Читати далі