Про зажуреного українця і пораду священика

Прийшов українець до священика та й питає поради:
– Панотче, як жити? Московити нас знищити хочуть, на що сподіватися?
– От що я тобі скажу, сину: були українці та хозари, і де тепер ті хозари? А були українці та половці з печенігами, і де тепер ті половці, а де печеніги? Га? А були українці та монголи, і де нині ті монголи? А тоди були українці та московитські царі, і де теперка ті царі? А потому були українці та Сталін, і де тепер той Сталін? А нині оце є ми і московити…
– То що ви тим хочете сказати, панотче?
– Та шо – шо, та ми теперка знову у фіналі!


Захотіли москалі стати українцями…

Захотіли москалі стати українцями. Прийшли вони в одне українське село, в хату де жив старий, самотній дід і питають:
– Дєда, как нам стать украінцамі?
Дід й каже:
– Бачите он ту високу гору?
Москалі:
– Да, відім..
Дід:
– А на ній високий камінь бачите?
Москалі:
– Да..
Дід:
– Ото залізьте не цей камінь і крикніть “Я УКРАЇНЕЦЬ!”, і станете українцями.
Вилізли вони на ту гору і бачать що разом на камінь не вилізуть, і один каже:
– Давай ти мєня подсадіш, а я вилєзу, дам тєбє руку і крікнєм.
Підсадив він його, той виліз і кричить:
– Я УКРАЇНЕЦЬ!
Другий каже:
– Так давай мнє руку паскарей.
А той і відповідає:
– Пішов нахер, москаль паршивий!


Про кумів і героїв

Сидять два куми, п’ють горілоньку та закушують різноманітними смаколиками
Один другому й каже:
— Куме, та ви знаєте, шо тоті московити, шляк би їх трафив, але вони такі героїчні, ну такі вже героїчні люди…
— Та шо Ви таке плетете, куме?!
— Ну так от, слухайте. Йду я вчора попри ставок, глип – а там московит топиться. Я йому: “Може, тобі допомогти?”. А він все кричить та й кричить: “Та ну! Та ну!”


Анекдот: Львів. Ранок. Бабця вийшла за молоком…

Львів. Ранок. Бабця вийшла за молоком. Тут у неї на очах падає балкон і придушує чоловіка. Збирається натовп, з’являється міліція, бабця підходить і починає:
– От кляті більшовики! Понабудовували балконів. Людині пройти ніде…
Міліціонер, діставши документи постраждалого:
– Бабцю, годі репетувати. То москаль був.
– Понаїхало клятих москалів!!! Ніде балкону впасти.


Про толерантного священика

Один священик у проповідях дуже любив ганьбити московитів.
Люди почали скаржитися, бо десь у когось була якась у Раші родина і т.д.
Викликає єпископ того священика і каже:
– Сину, Господь помер за всіх людей і за московитів у тому ж числі. Прошу тебе, не рухай їх.
– Та не можу стриматися, Владико! Але добре, вже не буду, все зрозумів.
Настає Великдень, до села з’їжджаються звідусіль до рідної хати односельчани, приходять до храму, а там отець і каже проповідь:
– І от настав Страсний Тиждень. Ото Господь і каже: «Той, хто сидить зі Мною за столом – зрадить Мене». А Юда й одзивається: «Нє я лі ета, Госпаді?»


Про бандерівця і совєцку профілактику

1946-й рік піймали московити бандерівця і проводять профілактику.
Кажуть, ось тобі німець, ось тобі московит. Кого будеш стріляти?
– Певно що московита.
Відлупцювали і знов питають: ось тобі німець, ось тобі московит. Кого будеш стріляти?
– Та певно що московита.
Знову побили тай питають третій раз кого будеш на цей раз стріляти?
Бандерівець питає комісара:
– А ти б кого стріляв?
Комісар:
– Я канєшно нємца!
А бандерівець і каже:
– Ти диви, а мені знов московит лишився!