10 дивних звичок німців, які можна вважати дуже навіть правильними

Ми вирішили підготувати для вас 10 оригінальних звичок німців, які нам видаються щонайменше дивними. 

Деякі звички інших народів можуть нам здатися з першого погляду дивними. Однак при уважному розгляді цього питання, можна зрозуміти, що вони цілком правильні.

Ставлення до собак

У Німеччині дуже добре ставляться до собак. Їх тут люблять і дозволяють ходити з господарями в ресторани, магазини і навіть музеї. Якщо начальник і колеги не проти, то можна і на роботу прийти з вихованцем. Є дні, в які дозволяється взяти їх з собою в дитсадок або будинок для літніх людей.

Фудшерінг

В інтернеті деякі ресторани і пекарні виставляють інформацію про швидкопсувні продукти з великою знижкою. Таким чином щодня реалізується до п’ятдесяти кілограмів хліба.

Картопля

В супермаркетах Німеччини можна знайти цілих три види картоплі. Її «ранжування» залежить від кількості крохмалю. Так, картопля Mehligkochend підійде для приготування пюре і рагу. Festkochend використовується для салатів, запікання, картоплі фрі, а з Vorwirgend festkochend готують супи і гарніри.

Сирий фарш

У Німеччині популярна страва під назвою метт. У її склад входить сирий свинячий фарш, цибуля, спеції. Найчастіше його подають на хлібі. Іноді з метта роблять фігурки різних тварин.

Шорле

Німці вважають за краще лимонад або вино розбавити мінералкою і додати шматочки льоду. Такий напій називається Шорле. Співвідношення лимонаду (вина) і води в ньому зазвичай 1: 1.

Мочалки

У Німеччині майже не користуються мочалками. Там намилюють тіло в душі руками. Купити ж нормальну мочалку тут складніше, ніж у нас.

Поштові скриньки і домофони

На них в Німеччині пишуть не номер квартири, а прізвища власника. Та й звертання на прізвище тут вважається більш поважним.

Шум

Тут не заведено шуміти в суботу та неділю. Люди відпочивають. Навіщо їм заважати?

Миття сміття

У Німеччині миють пластикову і пінопластову тару, перуть поліетиленові пакети і тільки після цього все це здають на перероблення.

Хліб

Німці люблять їсти різні сорти хліба. Для нього є навіть спеціальний прийом їжі. На стіл подається відразу п’ять сортів: темний, цільнозерновий, житній, картопляний, а також з горіхами, кукурудзою або насінням.

Яка з цих звичок здалася вам найдивнішою?

За матеріалами Пошепки.


Як німців привчили до чистоти – цікавий історичний факт

Цікавий історичний факт прочитав на дозвіллі. Дуже повчальна стаття. Обов’язкова до прочитання для наших чиновників з благоустрою міст. Чистота в Німеччині, а конкретно в Швабії, була не “вродженою”,  а вельми навіть примусовою.

Довгий час німці вивалювали сміття, золу, здохлих домашніх тварин, кістки і помиї з кухні просто за паркан, або куди доведеться. Як результат мали антисанітарію, хвороби і загиджені до неможливості села і міста.

У XV столітті графа Вюртембергського дістав цей сморід, і він почав видавати укази, що мовляв гній і лайно, яке виробляють скотина і люди, треба вивозити за околицю або хоча б «на річку», причому тільки вночі.

Укази звичайно проігнорували, оскільки перевіряти їх виконання було нереально, а поліцію до кожного сараю ставити  було дорого, та й хабарі і частування для служителів закону скасувати було важко.

Тоді граф видав новий указ, в результаті якого в містах різко стало чисто. Суть указу зводилася до наступного: якщо ви помітили, що ваш сусід декілька тижнів не прибирає сміття, і не донесли на нього, то покараний буде не тільки він, а й ви.

А якщо ви донесли, то у вас є право на частину його землі. В результаті щосуботи всі демонстративно і ретельно прибирали сміття перед своїм двором, резонно побоюючись доносів і сусідських підступів.

З одного боку можна розглядати такі методи як державний примус до наклепів і насильства над свободою особистості. З іншого боку, люди дуже швидко навели в своїх селах і містах ідеальний порядок.

Джерело: Кенгуру.


Про національні традиції

Друга світова війна. Концтабір у Німеччині.
Ведуть на розстріл англійця, француза і українця. Тут німецький офіцер каже:
– Хлопці, маєте право на останнє передсмертне бажання.
Англієць:
– Мені б перед смертю пляшечку віскі…
Принесли йому віскі.
Француз:
– А я б шампанського випив…
Принесли шампанське.
Українець:
– А я хочу, щоби мене наостанок чоботом копнули в дупу.
Німці посміялися. Але бажання є бажання, треба виконувати. Один розбігається і зі всієї сили дає піддупника. Українець підскакує, вириває в солдата автомат, другого б’є прикладом по голові, в третього випускає автоматну чергу. Бере з собою англійця і француза, перескакує з ними через колючий дріт, біжать в ліс. Коли бачать, що вже далеко забігли, француз і німець питають його:
– Слухай, чому ж ти раніше цього не зробив? Нас же ледь всіх не розстріляли.
– Хлопці, у нас, українців, завжди так – поки хтось в дупу не копне, то нічого робити не будемо.

Оповіла: Леся Яворська


Стоять на українсько-польському кордоні українські автолюбителі…

Стоять на українсько-польському кордоні українські автолюбителі. Затор розтягнувся на кілометри два.
Поляки повільно, з небажанням пропускають машини, і один українець, не витримуючи, підходить до польського митника і каже йому:
– Прошу пана, чи пан знає коли німці на Польщу напали?
– Так у 1939 році.
– А чи пан знає коли німці на СРСР напали?
– Так у 1941 році.
– А чи пан знає де, що вони цих 2 роки робили?
– Ні, не знаю!
– А вони на польській митниці оформлялися!