Одна із країн ЄС відбере в України безкоштовні візи: що трапилося

Уряд Естонії вирішив скасувати своє рішення 2010 року, яке дозволяло громадянам України не сплачувати державне мито за довгострокові візи.

Як пояснив міністр закордонних справ цієї країни Урмас Реймсал, причиною стало те, що серед українців, які звертаються за довгостроковою візою, майже 90% просять її з метою працевлаштування, передає, – пише obozrevatel.

Нове рішення естонського уряду набуде чинності 1 листопада.

Естонія зробить візи платними для українських заробітчан

Зараз держмито за розгляд заявки на таку візу становить 80 євро, з 1 січня 2020-го – 100 євро.

Водночас наголошується, що громадян, які планують відвідати Естонію на термін до 90 днів без права на працевлаштування і за наявності біометричного паспорта, ця зміна не стосуватиметься.


Туристи назвали місця, які їх найбільше лякають у готельних номерах

Експерти компанії технічних послуг P&G Professional опитали понад 2 тисячі туристів, які регулярно ночують у готелях, і з’ясували, що їх найбільше лякає в готельному номері. Поб’ємось об заклад, що вас також обурюють ці нюанси, пов’язані з чистотою в номерах.

Під час дослідження виявилося, майже всі, а саме 97% опитаних, стривожені слідами присутності попередніх гостей у своєму номері.

Найвагоміший привід для гостя покинути готель назавжди – брудні простирадла. Дві третини постояльців заявили, що їм неприємна сама лише думка про засохлу слину на їхній подушці. Ще 66% не можуть впоратися з відразою, коли виявляють волосся незнайомця або незнайомки в душовій. До числа готельних жахів туристи також включили неприємний запах у номері. Більшість туристів (84%) заявили, що повторно не повернуться в готель, якщо там було брудно.

З дослідження видно, що для готелів ключ до щасливих гостей – підтримка бездоганного рівня гігієни. Бруд у номері може неабияк нашкодити репутації готелю, і це не тільки поява негативних відгуків в мережі, але і неможливість для господарів запустити ще один такий готель.
Чистота у номері впливає на комфорт проживання - фото 354006
Чистота у номері впливає на комфорт проживання

Під час опитування деякі з туристів зізналися, що під час перебування в готелях самі залишали “послання” для наступних постояльців. Так, понад чверть зізналася, що залишала сліди на подушках в номері, 25% не прибирають за собою волосся в душі, а 20% бруднили килими. Ще 5% зізнаються, що використовують чайники в номері для варіння їжі, а 4% дозволяють дітям малювати на стінах.

Три чверті респондентів заявили, що готові залишити в інтернеті негативний відгук про цей готель, якщо їх не задовольнило якість прибирання. До речі, 93% туристів перед бронюванням читають онлайн-відгуки.

Торік під час незалежного опитування з’ясувалося, що найважливішою умовою для комфортного проживання в готелі є чистота спального місця та постелі. Майже 90% опитаних гостей британських готелів відзначили, що місце для сну важливіше за будь-яку іншу частину номера і готелю в цілому. Опитування показало, що постояльці з радістю обміняють кімнату з хорошим видом на кімнату з хорошим ліжком і чистими простирадлами.

А що найважливіше для вас під час вибору готелю? Пишіть у коментарях!

За  матеріалами Радіо Максимум.


Цікаві місця Львова, про які не розповідають екскурсоводи

Львів – величезний і неповторний. Однак, на жаль, туристам здебільшого показують площу Ринок і кілька музеїв у центрі. А весь шарм міста Лева можна відчути, пройшовшись не вуличками, де багато людей, а місцями, про які не розповідають гіди.

Редакція ІА ZIK підготувала список своїх улюблених львівських місцинок.

Недалеко від проспекту Шевченка є вулиця з незвичною назвою Каліча Гора. Вона стрімко піднімається вгору до Цитаделі. Свою незвичну назву вулиця отримала через те, що на горі, у глибині між садками та похиленими будиночками, колись був притулок для калік.

Вул. Каліча Гора. © Миколи Тиса/ZIK

На перетині вул. Каліча Гора і вул. Глібова розташована оригінальна вілла «Палатин». Її звели 1875 року у неороманському стилі для родини Чарновських. Спочатку вона мала назву «Затишок».

Свого часу там жив Тадеуш Рутовський, журналіст, письменник, економіст, віце-президент Львова (з 1905 р.), фактично мер Львова під час Першої світової війни (саме він вручав символічні ключі від міста російському генералу фон Роде 3 вересня 1914 р.).

Він же і виконував функції міського градоначальника і під час російської окупації, а при відході російських військ був вивезений як заручник.

Вул. Глібова. Фото: Миколи Тиса/ZIK

Ніколи не набридне гуляти вулицею Генерала Чупринки, яка має особливу атмосферу. Там курсує трамвай №2, а будівлі захоплюють неповторністю. Найбільше привертає увагу будинок із здвоєним номером 50-52.

Дві номерні частини зводились у два етапи. Один будинок призначався для здачі в оренду, а другий – на кшталт середньовічного замку з фігурою лева, спроектував для себе Юзеф Сосновський. Будинок у псевдоготичному стилі з елементами венеційської готики.

Цікавим тут є великий наріжний балкон-лоджія з елементами, що нагадують венеціанські палаццо. Якщо придивитися, то можна побачити, що склепіння стелі лоджії ще зберігають сліди яскравих розписів.

Вул. Генерала Чупринки. Фото: Юрія Мартиновича/ZIK

Дуже затишна і красива вулиця Героїв Майдану. Мабуть, це найзеленіша забрукована вулиця міста. Від 1944 вулиця називалась Гвардійська, однак кілька років тому її перейменували на вул. Героїв Майдану.

Схили лівого, непарного боку вулиці довгий час були незабудованими. Враховуючи природні особливості ландшафту, на початку 1930-х років їх впорядкували із наміром влаштувати новий міський парк.

Але до цього не дійшло, наприкінці 1930-х років ці ділянки були забудовані характерними для архітектури періоду функціоналізму житловими будинками. Саме тому лівий бік вулиці настільки різниться від правого.

Вул. Героїв Майдану. Фото: Миколи Тиса/ZIK

Небагато людей знають про чарівний під’їзд у будинку №6 на вул. Героїв Майдану. Там стіни розмальовані у стилі пізнього середньовіччя, а кольорова клепінчаста стеля нагадує храми. Заходячи туди, ніби потрапляєш у казку.

Вул. Героїв Майдану. Фото: Миколи Тиса/ZIK

У самому центрі Львова є малесенька вулиця О. Нижанківського, яка теж має свою романтику. Вона зовсім не схожа на той центр, який показують туристам.

Раніше вулиця була дуже сірою і темною, адже туди здебільшого виходять двори будинків, тому нічого цікавого там не було. Однак митці все частіше використовують тамтешні стіни, щоб дати волю творчості.

Вул. Остапа Нижанківського. Фото: Юрія Мартиновича/ZIK

Приємним відкриттям буде і парк «Знесіння», який розташований зовсім недалеко від центру.

Це місце дозволить відпочити, розслабитися, помилуватися красою природи. Ним можна гуляти годинами і постійно натрапляти на надзвичайні місця, адже там і озеро, і гори.

Парк Знесіння. Фото: Юрія Мартиновича/ZIK

На вул. Личаківській біля Винниківського ринку є веселі сходи, які креативні львів’яни розмалювали всіма кольорами веселки.

Таким чином ці сходи стали яскравою плямою на сірому міському пейзажі вулиці. Багато львів’ян фотографуються там.

Вул. Личаківська, кольорові сходи. Фото: Миколи Тиса/500px.com

Ще одне місце з шикарними краєвидами – це парк «Високий Замок». Це місце, де не побачиш галасливі компанії, де немає багато людей. Гуляючи парковими алеями, можна відпочити від міської метушні.

І не обов’язково підніматися на Замкову гору, щоб оцінити всю неповторність Львова. Достатньо лиш повернути у парк, знайти лавочку і помилуватися заходом сонця.

Парк Високий замок. Фото: Юрія Мартиновича/ZIK

Спускаючись з Високого Замку, потрапляємо на вул. Ужгородську. Це одна із найстаріших вулиць міста, адже вела від давнього міського осередку (нині це площа Старий Ринок і прилеглі вулички) до Замкової гори.

Донині Ужгородська вважається одним з найкоротших і найзручніших шляхів, яким можна піднятися з центральної частини Львова на Високий замок і до парку «Високий Замок».

Вул. Ужгородська. Фото: Юрія Мартиновича/ZIK

Не можна не згадати і Підзамче. Там теж є багато цікавого. До прикладу Фабрика повидла. Ця будівля на вул. Б. Хмельницького, 124 із неоготичною вежею схожа на середньовічний замок.

Як пише Ігор Мельник у своїй праці «Довкола Високого Замку шляхами і вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова», з боку міста вежа має глуху обшарпану стіну, а усе її «лицарське» оздоблення повернуте в бік гостинця, перетворюючи цю будівлю у своєрідну візитівку Львова.

А збудовано цей «замок» на початку ХХ ст. для… фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків «Й. Корнік і син».

Фабрика повидла. Фото: Сергій Криниця/haidamac.org.ua

За радянських часів у фабричних приміщеннях був винзавод тресту «Укрголоввино», куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру чи Молдови. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази № 1.

В останні роки підприємство занепало». Тепер це приміщення перетворюють на культурний центр.


Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи

Всі знають, що Італія за формою нагадує чобіток, це очевидний факт. А як щодо інших країн Європи? Знайдіть Україну!

Хлопець під ніком Zackabier вирішив з пильною увагою розглянути карту нашого континенту і уявити, як виглядали б європейські країни очима творчих людей.

Отже, хлопець переосмислив контури 48 країн Європи! Багато з них на перший погляд здаються абсолютно безформними і ні на що не схожими, але Zackabier доводить, що якщо включити креативне мислення і додати трохи фантазії, то навіть краплю можна перетворити на кошеня. Одні ілюстрації вийшли вельми простими, інші ж, навпаки, промальовані у найдрібніших деталях і подробицях. Є у добірці і Україна!

Хорватія

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346424

Болгарія

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346425

Кіпр

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346426

Естонія

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346427

Фінляндія

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346428

Сербія

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346429

Данія

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346430

Франція

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346431

Грузія

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346432

Норвегія

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346433

Польща

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346434

Казахстан

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346435

Чехія

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346436

Україна

Італія – чобіт, а Франція – сова: блогер перемалював карту Європи - фото 346437

За матеріалами Радіо Максимум


Для тих, хто боїться літати: цікаві маршрути подорожей з України наземним транспортом

Боїшся літати, але подорожувати все ж хочеться? Не обов’язково одразу змушувати себе переживати стрес польоту. Адже з Україною межує багато цікавих країн, до яких можна спланувати маршрут. Ось декілька прикладів, куди слід відправитися вже у цьому році:

Звідки починати свою подорож?

Попри те, в якому місті ви живете, слід дістатися ближче до кордону, а саме — до Львова або Ужгорода. Від них уже ходить багато автобусів у сусідні країни. До цих міст дістаємося потягами, або, знову ж таки, автобусами. Обідаємо, беремо щось смачненьке в дорогу та рушаємо далі.

Ми зібрали маршрути, особливість яких, не тільки в наземному транспорті. Ці подорожі, також, будуть досить бюджетними і підійдуть мандрівникам, які хочуть відпочити недорого.

Куди поїхати зі Львова?

1. Гірський відпочинок: Морське Око

Татри — неймовірної краси гори, розташовані між Словаччиною та Польщею. Це найвища частина Карпат, тому якщо ви вже були на Говерлі — наступна мандрівка має бути саме на Морське Око. Окрім високих скелястих гір ви побачите озеро, яке, ніби дивиться прямо в душу кожному мандрівнику. Як дістатися до нього? Плануємо маршрут зі Львову:
Львів — Краків, нічний автобус за 13 євро. Приїдете з самого ранку і зможете погуляти містом, коли туристів ще немає на вулицях.

В той же день, з ранку і до самого вечора, є автобуси в Закопане за 5 євро. Назад їдемо через 2 дні, тим же маршрутом. Тобто дорога зі Львова у дві сторони обійдеться вам 36 євро.

Хостел у Закопане — орієнтовно 25 євро за два дні, якщо бронювати завчасно, коли ще є недорогі варіанти з гарними відгуками.

Десь 10 євро знадобиться ще на те, щоб зайти на територію заповідника Морське Око, та, щоб дістатися до нього і назад в містечко.
Тобто за житло і дорогу загалом віддасте 70–75 євро. А, як щодо особистих витрат на їжу, воду та інше? У Закопане є супермаркети, де можна купити необхідну їжу та пляшку води, яку потім можна набирати в джерелах, дорогою до озера.

Якщо дуже економити, то і 100 євро вистачить на всю поїздку, але, якщо хочете заходити в заклади, пити каву та не думати про економію, то 150 євро однаково має вистачити.

2. Прага та Брно

У поїздці побачите два найгарніших міста Чехії. Що в них цікавого? Архітектура, гастрономічні відкриття, смачна кава.
Їдемо зі Львова прямо у Брно, нічним автобусом за 33 євро. Дорога довга, їхати треба весь вечір і всю ніч, але це найдешевший спосіб доїхати зразу до потрібного міста без зупинок.

Місце у шикарному хостелі можна винайняти за 20 євро, або ж спробуйте орендувати кімнату в місцевих жителів — буде ще дешевше.

Доїхати з Брно в Прагу — це всього 8 євро та 2,5 години часу. А житло в столиці обійдеться, навіть, дешевше, за 20 євро можна найти крутий хостел на 2 ночі.

Тобто, чудова поїздка із двома містами обійдеться вам орієнтовно 150 євро (за дорогу в дві сторони та житло на 3 ночі). А з усіма витратами, не економлячи на їжі та розвагах, вкладетеся у 250 євро за всю подорож.

Куди поїхати з Ужгорода?

3. Будапешт через Кошице

У мандрівці можна побачити одразу дві країни: столицю Угорщини та атмосферне словацьке містечко Кошице.

Автобус з Ужгорода в Кошице беремо нічний, за 6 євро, щоб приїхати дуже рано і встигнути досхочу погуляти в центрі. Далі, після обіду, їдемо в Будапешт за 12 євро.

В Будапешті варто залишитися, щонайменше, на 3 ночі. Менше просто не вистачить, щоб обійти всю красу, і в центрі, і на околицях.

За 35 євро цілком реально знайти хостел на 3 ночі в центрі, неподалік від метро і з хорошими відгуками.

Тобто, дорога у дві сторони та проживання обійдуться вам 70–75 євро. Додамо ще особисті витрати й вся мандрівка — це десь 150–200 євро на комфортний відпочинок з відвідуванням кав’ярень, барів та закладів харчування.

4. Відень через Кошице

Всі три міста (і три країни) можна помістити в одну подорож. Але, якщо часу чи коштів мало — є варіант поїхати через Словаччину в Австрію.

Їдемо у Кошице так само, автобусом за 6 євро, гуляємо цілий день. А потім знову на нічний автобус, до Відня, за 19 євро.

Хороший хостел в центрі міста, з усіма вигодами та гарними відгуками — коштуватиме орієнтовно 60 євро за 3 ночі.

Тобто, вся поїздка обійдеться 110 євро за дорогу та житло. Приготуйтеся, що ціни у Відні вищі, ніж в попередніх містах. Тож розраховуйте витратити в сумі 250 євро, якщо економити надто на їжі та каві не хочеться.

Які ще є варіанти наземних маршрутів?

З Одеси можна поїхати в Молдову та влаштувати собі екскурсію на виноградник, насолодитися спокійним відпочинком.

З Чернівців дешево їхати в Румунію, побачити старі міста, окутані легендами, чи спланувати похід в гори.

Якщо їхати довше, ніж на 3–4 дні, то можна після Праги доїхати ще й до Берліна чи іншого міста Німеччини. Комбінуйте проживання в хостелах з нічними переїздами — і можете відпочити цікаво, дешево та без потреби добиратися на літаку.

За матеріалами Всвіті


Виявляється, подорожі приносять нам набагато більше щастя, ніж матеріальні блага

Гроші – не головне, головне – враження!

Чому ми стрімко мчимо в магазин, як тільки у нас з’являються гроші? З кожним новим придбанням ми відчуваємо себе щасливішими, але через кілька днів від колишньої радості не залишається і сліду.

inkrakow_obl_48

Ми вирішили  розібратися в цьому непростому питанні, щоб раз і назавжди зрозуміти, де нам шукати щастя.

Виявляється, головний ворог нашого щастя – це звичка. Як тільки покупка стає для нас повсякденною, рівень задоволеності життям падає і ми змушені бігти за черговим придбанням. І так знову і знову.

16685

Однак дослідження Корнельського університету розірвали це порочне коло. Професор психології Томас Джіловіч (Thomas Gilovich) довів, що ми відчуваємо однаковий приплив щастя як при покупці чого-небудь бажаного, так і під час подорожей. І найголовніше – з часом рівень радості, пов’язаний з придбанням, падає, а враження від пригод продовжують постачати нас гормонами щастя ще дуже довго.

1329503yi9jnl6zq2eq2ln

Відвідування різних заходів, поїздки, придбання нових навичок, а також екстремальний досвід – все це ідеальний запас щастя для кожного з нас. Новий гаджет або навіть автомобіль з часом стануть звичними або втратять актуальності, а кожен  новий спогад буде джерелом справжньої радості, яка залишиться з нами на все життя!

newsbel.by-30.10.2014-2MmK2XEJ59ad9vNcDJF6ZMcqPPHGGwlJ

Подорожуйте, відпочивайте, самовдосконалюйтеся і будьте щасливі! 

За матеріалами Бджола.


Радянський автотуризм: якою була дорога до моря

Сьогодні автотуризм – це поїздка в ліс, на озеро або море. Або подорож по Європі на власному авто. При цьому автолюбителі не сильно переживають з приводу набору інструментів: досить домкрата, доливання антифризу, омивачі, компресор для підкачки шин. Але навіть цей скромний перелік є не у всіх. Що казати про поїздку на машині в 60-ті роки: повний багажник заліза, довідники, намети, купа речей на будь-який випадок життя.

У 50-60-ті роки, в часи зародження автотуризму, заправки були великою рідкістю, навіть у великих містах їх було від сили два-три штуки. Не було і навігаторів, їх роботу виконували “Довідники автотуриста” з популярними маршрутами. Про автосервіс на шляху залишалося тільки мріяти, тому кожен водій був готовий вирішити будь-яку проблему своїми руками, – пише gazeta.

Ніяких спонтанних подорожей. Поїздки на курорт планували за кілька місяців, адже автомобіль потрібно було як слід підготувати, щоб він не став на дорозі.

У середині 60-х років, неповний список запчастин та інструментів, які необхідно взяти з собою, виглядав так: експлуатаційні рідини та матеріали; масло для змащування двигуна; солідол; масло трансмісійне, гальмівна рідина, дистильована вода; воскова паста; ізострічка; клей; електропровід (освітлювальний, високовольтний); аптечка для ремонту шин; золотники в зборі, автомобільні камери, ремінь приводу вентилятора, фільтруюча вставка фільтра тонкого очищення масла, склянка відстійника паливного насоса, прокладка склянки відстійника паливного насоса, діафрагма паливного насоса в зборі), електролампи, свічки запалювання, запобіжники, передній гальмівний шланг, підшипники передніх коліс.

Каністри для бензину, лійка з сіткою для наливання бензину, відро поліетиленове або складне брезентове, шланг з пристосуванням для переливання бензину, поліетиленова каністра 10 л або термос для води, кишеньковий електричний ліхтар, буксирний трос, водонепроникна підстилка, малий розвідний ключ, чохол для автомобіля або комбінований тент-намет, лопата туристична, маленька сокира та пила-ножівка по дереву.

А тепер уявіть, що ви завантажуєте все це в машину і відправляєтеся відпочивати на Кавказ або в Прибалтику. При цьому їхати туди потрібно кілька днів, адже середня відстань, яку рекомендується проїжджати за добу, 500 км. Тут слід врахувати, що автомобілі тих років їздили повільніше, та й навантаження мали чималі, тому й вони рухалися з середньою швидкістю 60 км/год.

До цього списку варто додати ще і штатний набір інструментів, що додається до автомобіля з заводу. І не варто забувати, що крім нескінченного заліза потрібно взяти і якісь особисті речі.

На машині зазвичай відправлялися відпочивати “дикунами”, а значить, потрібен ще намет і купа туристичного інвентаря. А намет у ті часи – це не звичний компактний мішечок, а брезентова конструкція, яка займала половину багажника.

Здається, що все це влізе тільки в мікроавтобус, але туристи примудрялися запхати такий арсенал у «Москвич», «Волгу», «Побєду» і навіть «Запорожець». У довідниках про це теж говорилося – там був короткий майстер-клас з розташування речей в автомобілі.

Спальні мішки, набори постільної білизни, розкладні стільці, примус, невеличка грубка, ємності для води.

Але частіше автомобілісти не їздили до моря, а в сусідній ліс або на річку – можна було не брати з собою всю цю купу інструментів.

Справжній початок радянського автотуризму припав на початок виробництва «Москвичів» другого покоління і «Волг» першого покоління. Саме ці автомобілі можна побачити на більшості фотографій, пов’язаних з тією епохою.

Зріс і рівень комфорту – наприклад, розкладені сидіння «Москвича» утворювали пристойне спальне місце.

В Радянському Союзі не було культу причепів-трейлерів, як в Америці, хоча щось подібне все ж випускалося. Причепи були випущені в 1958 році і називалися «Кемпер».

Модель не була популярною, хоча скоріше вона не була доступною. Автолюбителі намагалися виправити ситуацію своїми силами. Ось, наприклад, трейлер «Теремок», який рекомендували спорудити в журналі «Моделіст-конструктор» 1972 року.

Попри те, що автотуризм набирав популярності, але необхідної інфраструктури так і не з’явилося.

 


Перша жінка, яка відвідала всі країни світу

Світовий рекорд з подорожей світом.

Якщо хтось побував в 50 країнах світу — ми вражені. Якщо хтось об’їхав 100 — ми надзвичайно вражені. Але якщо хтось мандрував кожною окремо взятою країною в світі — ми просто приголомшені!

Завжди хотіли поїхати до кожної країни в світі?

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 1

Але це саме те, що робить Кассандра Де Пеколь — 27-річна дівчина з штату Коннектикут (США). Молода американка планує відвідати 196 країн до кінця цього року.

Це саме те, що робить Кассандра Де Пеколь!

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 2

Вона вже побувала в 181 країні з липня 2015 року, і їй залишилося тільки 15 країн, щоб перевершити світовий рекорд Гіннеса й стати першою в світі жінкою, яка відвідала всі суверенні держави за найкоротший термін.

Її дивовижна подорож називається Expedition 196

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 3

Її дивовижна подорож називається Expedition196, і подорожує Кассандра як посол світу від імені Міжнародного інституту світу.

За мандрами Кассандри можна стежити в Instagram та на сайті expedition196.com

Вона розпочала подорож в Палау ще в липні 2015 року

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 4

І з того часу вона вже побувала більше, ніж в 180 країнах

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 5

Вона сподівається стати першою жінкою, яка здійснила подорож в усі 196 країн, і це буде задокументовано

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 6

Кассандра планує закінчити подорож світом до кінця цього року

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 7

Якщо вона це зробить, то встановить новий рекорд, який внесуть до Книги рекордів Гіннеса

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 8

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 9

Поїздка коштує майже $200 000, але ці витрати покриваються коштом спонсорів

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 10

Крім того, вона використовує свій Instagram як майданчик для реклами в обмін на безкоштовне житло

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 11

Їй тільки 27, але вона вже бачила більше, ніж більшість з нас буде бачити за все своє життя:

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 12

від зустрічі з левенятком,

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 13

катання на лижах в горах Колорадо,

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 14

відпочинку на пляжі в Кірибаті,

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 15

та до споглядання найкрасивіших пам’яток, наприклад, в Боснії та Герцеговині

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 16

Кассандра нікуди не їздить без своєї камери

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 17

І, звичайно, її карта!

Перша жінка, яка відвідала всі країни світу - 18

За матеріалами clicow.


Туристу на замітку: 10 місць у Карпатах, де варто побувати (фото)

Карпати – це не тільки мальовничі гори, густі ліси, красиві природні ландшафти, але і м’який клімат у поєднанні з цілющими властивостями мінеральних джерел. Ми вибрали “десять точок” на карті Карпатського регіону, які могли б стати альтернативою морському відпочинку. До уваги брались фактори краси місцевості та можливості оздоровитися. Читати далі


Українець став одним з трьох людей у світі, що переплив два океани на човні

У свої 65 років Павло Рєзвой переплив Атлантичний океан, через рік – Індійський. Головне, що все це львів’янин зробив у той час, коли більшість вважає, що у житті вже нічого цікавого не трапиться.

У свої 65 років львів’янин Павло Рєзвой зробив те, що під силу одиницям. На човні зі звичайнісінькими веслами переплив Атлантичний океан. А потім настільки увійшов у смак, що підкорив й Індійський, ставши при цьому третьою людиною світу з таким послужним списком.

Плюс два записи у Книзі рекордів Гіннеса: українець не лише найстарша людина, яка коли-небудь кидала виклик океану, але й найшвидша. Павло Рєзвой переплив Індійський океан за 55 днів, до нього цей показник був майже вдвічі більший.

В сумі 119 днів, коли твоє життя залежить від двох стихій – води і вітру. 119 днів невідомості. У першій мандрівці вже на 9 день зламався телефон. Рідні могли лише слідкувати за маячком на радарі. І все, жодних дзвінків і розмов. Лише океанська тиша. Далі зламалось кермо. Можна впадати у відчай, злитись на долю, але посеред океану ти не можеш опустити руки.

Павло знайшов у трюмі дошку, вирізав потрібні розміри. Ще трохи клею, декілька шурупів і штурвал на місці.

Були моменти, коли хвилі перевертали човен, кидали ним у різні сторони. Але й тоді це сприймалось по-філософськи.
  “Ні, страху я не відчував. Я знав, що шторм все одно закінчиться і зранку все буде добре, та  дійсно, зранку виходило сонечко і я традиційно варив собі каву на примусі. Кава, схід сонця і океан і все відновлювалося,”— згадує мандрівник.

Дехто думає, що в цих мандрівках українець хотів собі довести, що він ще здатний на подвиги. Що старість – паршива відмовка. Та справжня мета – це враження. Коли біля борту пропливають стада дельфінів і табун горбатих китів, а на водній поверхні відзеркалюється зоряне небо, ти просто насолоджуєшся моментом.
 “Наливаєш собі вина, яке прихопив на Канарських островах, включаєш аудіокнижку і   рибалиш посеред океану. Саме такий підхід до подорожі й допоміг здолати усі труднощі,”
— переконаний Павло.
Так само й в житті: можна боятись невдач, уникати всіх можливих небезпек і закинути якір у тихій гавані. А можна розправити вітрила і сміливо вирушати за враженнями.

Залишився ще Тихий океан. І сили на його підкорення також.

Джерело: Марік